Нацизм та Неонацизм – що це таке, визначення, суть, види та приклади. Хто такі нацисти та неонацисти.

Нацизм — це крайні расистські чи авторитарні погляди і / або поведінка. Історично нацизм (повна назва – націонал-соціалізм, німецький націонал-соціалізм) – це німецький політичний рух, очолюваний Адольфом Гітлером, ідеологія, що пропагується нацистською партією або Націонал-соціалістичною партією робітників в Німеччині. Учасники руху, тобто нацисти, керувалися волею свого харизматичного диктатора як єдиним джерелом натхнення для народу та нації. Метою нацистської політики було знищення всіх ворогів арійського (німецького / германського) народу.

Що таке НАЦИЗМ — поняття, визначення простими словами.

Простими словами, Нацизм — це ідеологія повністю зациклена на одній єдиній нації та її перевазі над усіма іншими. Якщо говорити простіше, то з точки зору нацистів, існує одна найвища, найчистіша, розвинена та просунута нація, а всі інші, це, так би мовити, «браковані» або люди другого / третього сорту, які потрібні тільки для того, щоб підкорятися «елітарній нації».

What is Nazism and who are the Nazis? Read this article in English.

Ідеологія нацизму: нове чи давно забуте старе?

Нацизм часто розглядається як новий рух, який виник у результаті потрясінь, що послідували за Першою світовою війною, і підживлювався післявоєнної політичною нестабільністю. Ці умови дозволили нацизму пустити коріння та розростатися, як злоякісна пухлина. Крім того, ідеї нацизму підтримувалися зростанням тоталітаризму в інших країнах, таких як Італія та Іспанія. Хоча націонал-соціалісти були новою організацією, джерела нацистських ідей, особливо екстремальний націоналізм, авторитаризм і мілітаризм, складні та сягають корінням в німецьку історію XIX століття.

Однією з найсильніших та примітних рис нацистської ідеології був екстремальний німецький націоналізм. Саме він передував нацистському руху. В середині 1800-х років не було німецької нації, тільки кластер з 26 німецькомовних королівств, герцогств та міст-держав. В цей час ріс націоналістичний рух, який вимагав об’єднання цих регіонів у велику німецьку націю. Німецькі націоналісти стверджували, що об’єднана Німеччина може протистояти Франції, Росії та Великобританії та претендувати на своє законне місце у якості європейської держави.

Варто підкреслити, що націоналізм – це ототожнення зі своєю нацією та підтримка її інтересів, що в загальному не є негативним явищем.

Але німецький націоналізм був сильним, нетерплячим та вимогливим. Багато з цих націоналістів були запеклими антисемітами та часто звинувачували євреїв в саботажі під час Першої світової війни або стримуванні об’єднання Німеччини. Це призвело до Голокосту — систематично фінансованого державою геноциду (вбивства) шести мільйонів єврейських чоловіків, жінок та дітей під час Другої світової війни. Німці назвали це «остаточним розв’язанням єврейського питання».

Основні ідеї нацизму або у що вірили нацисти.

Отже, нацизм об’єднав ідеї:

• расового антисемітизму (євреї нижчі в силу своєї раси або генетичного складу);
• соціального дарвінізму (певні люди чи етнічні групи є домінуючими через притаманну їм генетичну перевагу);
• шовінізму (сильне та необґрунтоване переконання в тому, що ваша власна країна або раса є кращою чи більш важливою; метою цього переконання є право дискримінувати інші раси або нації);
• lebensraum (переконання, що німцям потрібно більше «життєвого простору», тобто більше території, особливо в Східній Європі).

Нацизм і фашизм: подібності та відмінності.

У своєму екстремальному націоналізмі, масовій прихильності та диктаторському правлінні, нацизм мав багато спільних рис з італійським фашизмом. Однак нацизм був набагато радикальнішим, як по своїм ідеям, так і по своїй практиці.

Подібність нацизму і фашизму в тому, що обидва ці рухи:

• не підтримують лібералізацію, марксизм та демократію;
• зросли з крайнього націоналізму;
• формувалися під страхом комунізму, розпаду, отриманого в результаті світової війни та серйозної кризи.

Чим відрізняються ідеології нацизму і фашизму:

• Для фашизму — держава була найважливішим елементом. Він зосереджувався на націоналізмі, корпоративізмі, тоталітаризмі та мілітаризмі. Нацисти основну увагу приділяли расизму, вважаючи, що арійці перевершують інших.
• Фашизм спирався на певну політичну ідеологію, в той час, як нацизм сліпо ґрунтувався на ненависті, сформованій на основі расизму.
• Фашизм хотів зберегти класову систему, а нацизм був проти.
• Нацисти хотіли виключити слабшу частину, знищуючи людей. Наприклад, Адольф Гітлер провів кілька масових вбивств.

Від націонал-соціалістів до неонацистів.

Нацистська партія, відома як Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (German Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei (NSDAP)) була заснована в 1919 році. Гітлер відвідав одне з її засідань та незабаром його енергетика й ораторські здібності дозволили йому очолити партію. Гітлер сформулював програму, яка закликала до відмови Німеччини від Версальського мирного договору та до розширення території Німеччини. Його заклики до національного піднесення супроводжувалися різкою антисемітською риторикою. Соціалістична орієнтація партії була в основному демагогією, покликаною заручитися підтримкою робочого класу. До 1921 року Гітлер змістив інших лідерів партії та зайняв їх місце.

У 1923 році Гітлер та його послідовники відчули себе достатньо сильними й зробили невдалу спробу взяти під контроль уряд Баварії в надії, що це викличе загальнонаціональний вибух. Переворот провалився, нацистська партія була тимчасово заборонена, а Гітлер провів у в’язниці більшу частину 1924 року, де написав «Mein Kampf» («Моя боротьба»), книгу, яка незабаром стала націонал-соціалістичною біблією.

Після свого звільнення, Гітлер швидко приступив до відновлення партії. В результаті кількість членів нацистської партії зросла з 25 000 в 1925 році, до приблизно 180 000 на 1929 рік.

Гітлер став культовою фігурою для послідовників ідеології нацизму: як фюрер — тобто лідер — він вважався абсолютним німцем, який не міг зробити нічого поганого.

Під час виборів 1932 і 1933 років нацистська партія була найбільшою в Німеччині. Після смерті президента Німеччини Гінденбурга в 1934 році Гітлер прийняв титули фюрера, канцлера і головнокомандувача армією, та він також залишився лідером нацистської партії.

Але він хотів більшого — завоювати значну частину Європи для Німецької імперії — Третього Рейху. У березні 1938 року німецька армія приєднала до Німеччини Австрію в ході операції, відомої як аншлюс. Потім Гітлер захопив Судетську область Чехословаччини. Після чого Гітлер міг законно називати себе фюрером «Великого німецького рейху».

Гітлер оголосив Другу світову в вересні 1939 року як засіб реалізації націонал-соціалістичної мрії про Європу, в якій домінуватиме Німеччина та запанує новий расовий порядок. Однак до 1943 року ці мрії почали руйнуватися, коли війна обернулася на користь союзників. Нацистський режим підійшов до свого завершення, коли Гітлер наклав на себе руки у квітні 1945 року, але навіть сьогодні він залишається культовою фігурою для екстремістських груп у всьому світі. Від його імені та в ім’я націонал-соціалізму вони продовжують поширювати ненависть.

Що таке Неонацизм, його місце та роль в сучасності.

Неонацизм складається з військових, соціальних або політичних рухів після Другої світової війни, які прагнуть відродити та реалізувати ідеологію нацизму.

Чого намагаються домогтися неонацисти?

Неонацисти прагнуть використовувати нацистську ідеологію для розпалювання ненависті та нападок на расові та етнічні меншини, просування переваги білої раси або, в деяких випадках, для створення фашистської держави.

Неонацизм – це глобальне явище, що має організоване представництво в багатьох країнах і міжнародних мережах. Він запозичує елементи з нацистської доктрини, включаючи ультранаціоналізм, расизм, ксенофобію, гомофобію, антисемітизм, антикомунізм та створення Четвертого рейху.

Заперечення Голокосту також є спільною рисою неонацистів. Неонацисти регулярно демонструють нацистську символіку та висловлюють своє захоплення Адольфом Гітлером та іншими нацистами. Сьогодні існує безліч неонацистських онлайн-просторів, в яких публікуються відкриті насильницькі послання, що пропагують тероризм.

Однією з найпомітніших неонацистських угруповань в США є Національний альянс. До самої смерті ним керував Вільям Пірс, сумно відомий автор футуристичного роману про війну між расами «Щоденники Тернера», книги, яка, на думку деяких, послужила планом для вибуху в Оклахома-Сіті в 1995 році.

Отже, нацизм – це минуле, яке все ще живе в нашому сьогоденні. Невже історія дійсно нічому не вчить?