Стереотип – що це таке, види, форми та суть стереотипів.

Стереотип – це упереджена ідея або набір ідей, узагальнень, часто несвідомих, які люди застосовують до груп людей, місць чи ситуацій.

Що таке СТЕРЕОТИП – визначення, значення простими словами.

Простими словами, Стереотип – це узагальнена чи повторювана ідея чи концепція.

Люди можуть формувати стереотипи практично про все у своєму житті, але ці стереотипи можуть розвиватись по-різному. Термін «стереотип» використовується в різних галузях, включаючи психологію, неврологію, антропологію, соціологію та культурологію. Стереотипи часто можуть призвести до упереджень та забобонів, тому що вони змушують людей робити загальні припущення про інших людей, не маючи доступу до великої кількості інформації. Однак у деяких випадках стереотипи можуть мати корисну роль з еволюційної точки зору, коли вони допомагають людям уникати небезпеки та розуміти соціальні ситуації.

Способи вираження стереотипів.

Є кілька різних способів висловити поняття «стереотип» та його концепцію, зокрема:

1. Патерн: стереотипи ґрунтуються на реальних чи передбачуваних парадигмах світу, і тому вони можуть бути корисними.
2. Упередження: стереотипи можуть призвести до упередження, якщо вони не є продуманими або прийнятими з обмеженими доказами.
3. Визначення: стереотипи можна використовувати як спосіб визначити людей, їх характеристики та здібності; одні з цих визначень можуть бути позитивними, інші негативними.
4. Норматив: стереотипи забезпечують нормативні погляди на світ, які відповідають ідеям своєї групи; вони часто покладаються на те, що багато людей вірять їм.

Як формуються стереотипи?

Стереотипування, або формування стереотипів – це когнітивний процес, що існує в більшості соціальних груп і залежить від контексту або ситуації.

Зв’язуючи певні характеристики з певною групою, стереотипування може включати, наводити або служити виправданням фізичної чи емоційної реакції з боку людини, яка увічнює стереотип. Хоча формування стереотипів суспільства відбувається когнітивно, важливо зазначити, що самі стереотипи набуваються. Їм можуть неявно чи явно навчати чи підкріплювати друзі, члени сім’ї, вчителі, групи однолітків, засоби масової інформації чи суспільство загалом.

Існує безліч різних способів, якими можуть розвиватись стереотипи людей. Найчастіше стереотипи виникають або з особистого досвіду, або з того, чого людей вчать, коли вони ростуть. Психологи визначили кілька можливих відповідей на питання «як формуються стереотипи?», які можна застосувати до безлічі різних ситуацій.

Процес соціалізації.

Тим, хто проводить час із людьми з різних верств суспільства, може бути легше боротися зі стереотипами. Ефекти стереотипів можуть обмежувати перспективи. Дуже часто стереотипи формуються внаслідок соціального навчання, тобто інформації, яку люди дізнаються від своїх батьків та однолітків. Наприклад, якщо дітям у дитинстві кажуть, що хлопчики спортивніші, ніж дівчатка, вони можуть вирости, повіривши, що це правда. У них сформувався стереотип про риси хлопчиків і дівчаток, заснований на соціалізації. Батьки можуть передати стереотип своїм дітям, розповыдаючи їм, що це члени певної групи дурні, злочинні, грубі тощо.

Ще одним елементом соціалізації, який може призвести до формування стереотипів, є теорія особистості, яка припускає, що чийсь особистий досвід може спричинити формування узагальнених переконань. Наприклад, людина, яку в дитинстві вкусив собака, може вирости і повірити в те, що собаки небезпечні, навіть якщо статистичні дані свідчать про те, що більшість собак не є небезпечними для людей. Емоційні та інтенсивні переживання можуть набагато ефективніше впливати на переконання людей, ніж докази та статистика. Саме так зазвичай працює людський мозок.

Мотивація.

Інша теорія формування стереотипів називається мотиваційною теорією. Ця теорія стверджує, що люди розвиватимуть стереотипи щодо своїх конкурентів, щоб підвищити рівень власної довіри. Наприклад, хтось, хто збирається змагатися в перегонах з десятьма іншими людьми, може переконати себе, що інші учасники, ймовірно, не тренувалися так старанно, як він, і тому вони навряд чи виступлять так само добре в перегонах. Такі стереотипи можуть мати еволюційну перевагу, підвищуючи впевненість у складних ситуаціях і потенційно підвищуючи шанси на успіх. Однак, як і інші стереотипи, вони не ґрунтуються на реальних фактах.

Навколишнє середовище.

Подібно до того, як те, що комусь говорять під час дорослішання, може впливати на формування стереотипів, так само може впливати і навколишнє середовище. Згідно з теорією соціальної ідентичності, люди зазвичай вважають, що їхня власна група (яка може бути расовою, релігійною, національною, культурною, сімейною тощо) неоднорідна, тоді як чужа група однорідна. У тих, хто виріс у регіоні, де переважна більшість людей належить до однієї культурної чи етнічної групи, можуть розвинутися сильніші стереотипи про інші групи через обмежену взаємодію з членами цих груп і, отже, менше можливостей побачити нюанси та різноманітність усередині інших груп. .

Стереотипи також можуть бути пасивно засвоєні через вплив ЗМІ. Наприклад, кілька досліджень показали, що темношкірих злочинців найчастіше показують у вечірніх новинах. Це може тонко спонукати людей асоціювати кольорових людей із злочинною поведінкою.

Види та форми стереотипів.

Усі існуючі сьогодні в суспільстві стереотипи можна включити до таких груп:

Неявні/імпліцитні стереотипи.

Це стереотипи, яких люди дотримуються, навіть не замислюючись про них. Їх може бути важко ідентифікувати, а якщо вони ідентифіковані, люди спочатку можуть навіть не розпізнати їх як стереотипи. Зазвичай це переконання, яких дотримуються, але не ставлять під сумнів, іноді протягом багатьох років чи навіть усього життя.

Приклади імпліцитних стереотипів:

• віра у те, що одна расова група інтелектуально, фізично чи морально перевершує інші расові групи;
• віра в те, що представники певної релігії схильні до насильства у непропорційно більших кількостях;
• ідеалізована віра в те, що всі представники певної нації (своєї чи чужої) особливо морально чи інтелектуально освічені.

Ці стереотипи часто виявляються як несвідомі упередження, коли люди діють відповідно до думки, яку вони, можливо, навіть не усвідомлюють. Неявні стереотипи можуть впливати на поведінку на багатьох рівнях. Практично всі мають певний рівень імпліцитних стереотипів просто тому, що людському мозку легше узагальнювати, ніж постійно ламати очікування і припущення.

Явні/експліцитні стереотипи.

Явний стереотип — це стереотип, про який хтось знає та в який активно вірить. На відміну від імпліцитних стереотипів, які люди можуть розуміти, що вони не відповідають дійсності, коли стикаються з ними безпосередньо, явні стереотипи — це переконання, які люди навмисно включають до своїх світоглядів. Все, що може бути неявним стереотипом, може бути явним стереотипом, але явні стереотипи — це те, що люди активно обговорюватимуть і навіть робитимуть свідомо.

Приклади потенційно очевидних стереотипів:

• віра в те, що існує встановлений спосіб дотримання ґендерних ролей, якому активно навчають дітей;
• віра в те, що деякі етнічні групи краще справляються з певною роботою, що проявляється у дискримінаційній практиці найму;
• віра в те, що люди зі своєї країни краще, що проявляється у націоналістичній практиці голосування чи ігноруванні досвіду людей з інших країн;

Явні стереотипи можуть завдати шкоди, особливо коли вони використовуються для обмеження прав певних груп.

Існують інші типи стереотипів:

1. Позитивні стереотипи
2. Негативні стереотипи

Негативні стереотипи очевидні та часто пов’язані з дискримінацією за ознакою раси, релігії та статі. Позитивні стереотипи менш очевидні, оскільки людина, яка створює стереотипи, може не завдавати шкоди потерпілій групі. Однак у деяких випадках позитивні стереотипи можуть бути витлумачені реципієнтом як негативні стереотипи. Щоб пояснити цю концепцію докладніше, розглянемо такі приклади позитивних стереотипів. Азіати добре розуміються на математиці та природничих науках. Цей стереотип виник у 1960-х роках через загальне переконання, що азіати досягли успіху в певних дисциплінах. Однак цей стереотип не був підтверджений статистично, і в результаті багато людей зазнають сильного тиску, змушуючи сумлінніше працювати. Не в змозі виправдати очікування, деякі можуть займатися саморуйнівними думками чи поведінкою, які знижують успішність. Чорношкірі – чудові спортсмени. Цей, по суті, позитивний стереотип виник у другій половині дев’ятнадцятого століття. Хоча вірно те, що представники деяких рас домінують у певних видах спорту, поняття спортивної переваги остаточно не доведені. Правду кажучи, культура і суспільство визначають, чи деякі люди займатимуться певними видами спорту. Багато хто вважає, що чорношкірі — найкращі бігуни на довгі дистанції. Але більшість володарів олімпійських золотих медалей родом із невеликого району Кенії під назвою Нанді. Решта Африки, в якій переважають чорношкірі, не вирізняється з точки зору бігунів з високими показниками. Геї модніші – цей стереотип, швидше за все, створений або, принаймні, підкріплений засобами масової інформації. Геїв зазвичай зображують у модній рекламі, тому що вони вважаються жінкоподібними і мають сильніше почуття моди, ближче до жіночого. Але так само, як деякі натурали утримуються від пива та полювання, деякі геї не дбають про моду.

Гендерні стереотипи.

Гендерний стереотип – це надмірно спрощене сприйняття будь-кого на основі його статі або гендеру.

Це включає припущення про те, що чоловік або жінка можуть і не можуть (або повинні і не повинні) робити щось. Гендерні стереотипи були одним із найпідступніших типів стереотипів протягом усієї історії. Аж до початку 20 століття багатьом жінкам не дозволялося голосувати чи займатися багатьма професіями через обмежені переконання щодо їхньої здатності брати участь у громадському житті. Сьогодні гендерні забобони продовжують шкодити як чоловікам, так і жінкам. Часто жінкам відмовляють у прийомі на роботу через побоювання, що вони можуть кинути роботу, щоб народити дитину, або жінка-лікар миттєво сприймається як медсестра через стереотипи, що вкорінилися в суспільстві, на робочому місці. Багато чоловіків також часто піддаються дискримінації (часто з боку інших чоловіків), якщо вони обирають фемінізовані професії, такі як медсестра та вчитель. Ось домінуючі сьогодні гендерні стереотипи:

• Домінуюча мужність. Від чоловіка очікується, що він буде наполегливим, візьме на себе управління, керівну роль та небезпечні чи фізичні завдання. На чоловіків, які не відповідають цій стереотипній нормі, інші в суспільстві часто дивляться зверхньо як на «бета-чоловіків».
• Домінуюча жіночність. Очікується, що жінка буде пасивною, милою, сором’язливою та тихою. Деякі вважають, що вона повинна «поводитися як леді» (стереотип поведінка жінки) і брати більш активну участь у домашніх справах, ніж чоловіки.

Расові та етнічні стереотипи.

Етнічний чи расовий стереотип — це упереджена думка про людей, заснована на їхній расі (чорний, білий, азіат тощо) або етнічній приналежності (латиноамериканець, корінний американець, пуштун тощо).

Суспільство створює архетипові уявлення про людей на основі їхньої раси, які можуть супроводжувати їх протягом усього життя. Колись західне суспільство помилково вважало білих людей більш розумною расою і створювало расистські та хибні стереотипи про «жорстоку» чорношкіру людину. Так само багато літніх консервативних батьків можуть хотіти, щоб їх дитина одружилася з кимось тієї ж раси, як і вони. Це упередження може перешкодити людям знайти справжнє кохання та щастя.

Стереотипи сексуальності.

Багато людей продовжують мати упередження проти людей, що ґрунтуються на їх сексуальній орієнтації. Це призводить до жорсткої дискримінації ЛГБТ-спільнот. Останні десятиліття видаються великим прогресом для спільноти ЛГБТ. Навіть у 1980-х геї вважалися брудними через моральну паніку з приводу епідемії СНІДу. Багатьом було відмовлено у медичних послугах та послугах з працевлаштування через їхню сексуальну орієнтацію. Сьогодні геї та трансгендери продовжують стикатися з забобонами, заснованими на припущеннях про їхню ідентичність. Залишаються досі помилкові припущення про те, що геям не можна дозволяти перебувати поряд з дітьми, а також гомофобні погляди, які можуть призвести до їх виключення зі спортивних команд і навіть збройних сил.

Стереотипи соціального класу.

Стереотипи про людей із робітничого класу переслідували їх упродовж століть. Це і сьогодні може завадити їм отримати хорошу роботу чи доступ до соціального забезпечення. Люди з робітничого класу довгий час вважалися брудними, неосвіченими та жорстокими. Таким чином, людину з акцентом робітничого класу можуть принизити на співбесіді (не через здібності, а просто через акцент). Але існують навіть стереотипи про заможніших людей. Їх часто розглядають як пихатих, зарозумілих і байдужих. Це може призвести до того, що у когось виникне несправедливе упередження проти багатого філантропа, який хоче досягати успіху та допомагати іншим, але на якого дивляться з підозрою через його соціальне становище.

Стереотипи щодо людей з інвалідністю.

Люди з інвалідністю довгий час були виключені із життя. Наприклад, людину з труднощами в мові або без рук можна вважати нездатною виконувати роботу, на яку вона цілком здатна. З 1990-х у західних країнах робилися конкретні спроби прийняти «соціальну модель інвалідності». Мета цієї моделі – подолати стереотипи, вимагаючи від установ та робочих місць прийняття розумних засобів для забезпечення доступу до людей з обмеженими можливостями. Це може допомогти подолати соціальні стереотипи, які припускають, що хтось недієздатний через фізичну недугу. Наприклад, якщо на робочому місці є пандус, складніше сказати «ви не можете потрапити до цього простору, тому ми не можемо вас найняти», змушуючи роботодавців думати про реальні здібності людей з обмеженими можливостями, а не просто дивитися на їхню інвалідність.

Вікові стереотипи.

Ейджизм – це стереотип, що передбачає, що люди похилого віку недієздатні і втрачають інтелект (або, аналогічно, молода людина недієздатна виключно через свій вік і відсутність досвіду).

Вікові стереотипи можуть включати уявлення про людину похилого віку як про нездатну зрозуміти сучасні культурні звичаї або про те, що вона не здатна виконувати фізичні завдання. Для молоді це зазвичай означає, що люди поблажливо ставляться до людей віком до 20 років, вважаючи їх наївними чи некомпетентними. Ці помилкові стереотипи можуть принизити або мінімізувати їхній внесок на робочому місці.

Національні стереотипи.

Коли ви робите заяву типу «Люди з Англії…», ви, певно, увічнюєте стереотип. Тут ви зробите припущення про всіх людей з нації, які можуть завдати шкоди людям з цієї нації, які не вписуються в стереотипну форму. Наприклад, ви можете сказати: «Люди з Франції зарозумілі…» «Люди з Америки грубі…» «Люди з Південної Африки — расисти…» Такі упередження часто відбуваються через старі стереотипи, які були поширені та увічнені у соціальних мережах та фольклорі. Поєднуючи цілу групу людей на основі спрощеної ідеї, ви формуєте стереотипи про них. Ці помилкові припущення та упередження можуть бути шкідливими для скромного француза, ввічливого американського туриста або соціально відкритого південноафриканця.

Релігійні стереотипи.

Релігійний стереотип може спричинити страх перед релігійними групами, до яких ви не належите. Це може включати «інших» людей певної релігії, такий як іслам або юдаїзм. На початку 2000-х панували антимусульманські стереотипи. Значна частина людей Сполучених Штатів вважала мусульман релігійними терористами, не зважаючи на те, що історично більшість терактів у США робилася правими екстремістами, а не пересічними мусульманами. Так само, можливо, крайній приклад стереотипізації в сучасній історії, нацистська Німеччина під час Другої світової війни дегуманізувала і зображала євреїв як колективно нижчих людей, що призвело до жахів Голокосту.

Політичні стереотипи.

Політичний стереотип створюється, коли ми замикаємось у своїх політичних колах і виставляємо людей з іншими політичними поглядами у найгіршому світі. На жаль, зараз це надзвичайно поширене у Сполучених Штатах. Fox News створює стереотипи про лібералів як про сексуальних збоченців, корумпованих та елітарних. Ліві ЗМІ зображують консерваторів расистами, гомофобами та навіть фашистами. Хоча, безумовно, є багато людей, які відповідають цим стереотипам, набагато більше людей з обох боків політичного спектру мають набагато тонші погляди на світ. Знайомлячись один з одним за межами медіа-бульбашок, ми можемо зруйнувати помилкові політичні стереотипи, які заганяють наше суспільство в крайні позиції в політичному спектрі.

Еволюція стереотипів.

Стереотипи групи зазвичай є інституційною формою дискримінації. Стереотипи можуть змінюватися зі зміною суспільства. Наприклад, жінки зазвичай вважаються менш сексуальними, ніж чоловіки, і цей стереотип може використовуватися для мінімізації згвалтувань, виправдання невірності або виправдання поганої сексуальної активності. Однак у попередніх поколіннях жінки вважалися сексуальнішою статтю, і чоловіків застерігали від небезпечного характеру жіночої сексуальності. Це переконання використовувалося для виправдання утримання жінок удома та контролю чоловіків над жінками. Стереотипи зазвичай здаються природними суспільству, яке їх поширює. У той час, як деякі члени групи можуть відповідати стереотипу, стереотипи за визначенням не відповідають дійсності і є соціальними витворами.

Стереотипи та їх загрози.

У деяких випадках стереотипи можуть створювати пророцтва, що самовиконуються. Декілька досліджень показали, що, коли людині повідомляють стереотип про його чи її групу, він чи вона з більшою ймовірністю діятиме відповідно до стереотипу. Наприклад, жінки, яким прямо перед іспитом говорять, що жінки гірше справляються з математичними тестами, ніж чоловіки, з меншою ймовірністю справляться з ним добре. Навіть питання про стать людини перед складання тесту може вплинути на результати тесту. Таким чином, стереотипи можуть виправдовувати себе тим, що вони самовідтворюються і створюють поведінку, яка інакше могла б не статися.

Що таке динамічний стереотип?

Динамічний стереотип – нейрофізіологічна основа навичок, певна цілісна система умовно-рефлекторних реакцій.

Це поняття було створено відомим ученим І. П. Павловим. Він використовував у своїх дослідженнях низку негативних і позитивних подразників, за якими йшли вироблені умовні рефлекси. Кінцевим результатом стали динамічні стереотипи, що становлять струнку систему певних внутрішніх процесів.

Щоб викликати ланцюг умовних рефлексів, необов’язково проводити вплив з допомогою вихідної цілісної системи подразників. Достатньо подати перший сигнал, і ланцюжок рефлексів піде автоматично. Динамічний стереотип необхідний для збереження духовних і фізичних сил. Тут можна навести приклад із повсякденної діяльності. Людина, тільки освоюючи певну роботу, витрачає багато зусиль на її завершення. Професіонал добре засвоює автоматичну послідовність дій і робить їх, що в свою чергу робить роботу простішою, ефективнішою та грамотнішою.

Стереотипи на робочому місці.

Стереотипи на робочому місці також поширені, причому більшість упереджень ґрунтується на расі, політичних упередженнях, полі, гендері, рівні переваги, трудовій етиці та рівні доходу. Деякі з негативних наслідків стереотипів на робочому місці включають низький моральний дух співробітників:

• Стереотипи створюють токсичне робоче середовище, в якому люди постійно зазнають забобонів, критики або інших негативних дій. Це призводить до втрати продуктивності, прогулів та конфліктів.
• Низьке утримання персоналу: організації, які заплющують очі на стереотипи, швидше за все, зіткнуться з підвищеною плинністю кадрів, оскільки співробітники шукають більш інклюзивне та сприятливе середовище в іншому місці.
• Підвищений ризик судових розглядів: у деяких суспільствах та культурах стереотипи можуть призвести до судових розглядів. Це більш ймовірно в організаціях із токсичною чи застарілою корпоративною культурою, де скарги серйозно не розслідуються.

Щоб уникнути стереотипів на робочому місці, співробітники повинні пам’ятати про такі поради:

• подумайте про те, що у вас спільного з колегою, замість зациклюватися на відмінностях;
• розвивайте почуття емпатії та подумайте, як стереотипи впливають на інших;
• багато читайте, щоб дізнатися більше про інші групи, культури або механізми формування стереотипів;
• не піддавайтеся бажанню робити поспішні судження про людей;
• ніколи не судіть книгу з її обкладинки;
• докладіть узгоджених зусиль, щоб познайомитися з людьми, з якими зазвичай не спілкуєтеся.

Висновки.

• Стереотипи – велика проблема сучасного суспільства. Вони навішують ярлики на те, як людина повинна діяти або жити відповідно до її статі, раси, особи та інших фактів. Це може вплинути на людей, які, можливо, люблять різні речі або займаються іншими справами, але соромляться через стереотипи. Стереотипи, що всі чоловіки люблять спорт чи жінки не такі сильні, як чоловіки, є одними з найпоширеніших у нашому суспільстві. Стереотипи спотворюють розуміння того, яким має бути кожна людина.
• Стереотипування – це процес формування припущень про людину чи групу людей на основі різних атрибутів, включаючи стать, расу, релігію чи фізичні риси. Стереотипи прийнято розділяти на позитивні та негативні стереотипи. Однак позитивні стереотипи, як і раніше, ґрунтуються на узагальненнях, які можуть негативно вплинути на постраждалу групу. Стереотипи на робочому місці зазвичай виникають через упередження, пов’язані з віком, статтю, расою, рівнем доходу або трудовою етикою.
• Стереотипи можуть мати негативний вплив на всіх. Вони покладаються на упередження та забобони, які розглядають людей не як унікальних та складних особистостей, а як найгіршу версію соціального стереотипу про групу людей. Емпатія та знання — два найкращі інструменти, які люди можуть використати, щоб допомогти їм оцінити відмінності в інших. Ми повинні навчитися не судити або упереджено судити про людей через те, якими, на нашу думку, вони повинні бути і повинні змінити нашу точку зору на стереотипи, що глибоко вкорінилися в нашому суспільстві.