Республіка — це форма правління, заснована на згоді народу і керована представниками, обраними народом; при цьому спадкове правління монархії або аристократичного стану заборонено.
Що таке РЕСПУБЛІКА — поняття, визначення простими словами.
Простими словами, Республіка — це держава, в якій верховна влада належить народу і його обраним представникам, тобто громадяни голосують за обрання репрезентативних лідерів своїх особистих інтересів і політичних переконань.
Еволюція терміна «республіка».
До 17 століття термін «республіка» позначав будь-яку державу, яка не є тиранічним режимом. Походить від латинського виразу res publica («громадська річ»), категорія республіки охоплювала не тільки демократичні держави, але також олігархії, аристократії та монархії. Тиранічні держави були виключені з концепції республіки, тому що їхньою метою є не благо всього їх населення, а приватна вигода окремої людини.
Протягом 17 та 18 століть значення терміна змінилося внаслідок опору абсолютистським режимам і їх потрясінням серіями воєн і революцій: від Вісімдесятирічної війни (1568-1648) до Американської (1775-1783) і Французької революцій (1787-1789). В результаті цих подій термін «республіка» став позначати форму правління, при якій правитель призначається відповідно до конституції періодично, на відміну від спадкових монархій.
Попри його демократичний сенс, цей термін був вживаний у 20 столітті державами, керівництво яких мало більше влади, ніж більшість традиційних монархів, наприклад, військові диктатури, такі як Республіка Чилі при Аугусто Піночеті, і тоталітарні режими, такі як Північна Корея.
Джерела концепції республіки.
Концепція республіки була розроблена за часів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Наприклад, міста-держави Афіни та Спарта вважалися республіками, як і Римська республіка з 509 р. до н.е. по 27 р. до н.е. (Це було встановлено з кінцем Римського царства і тривало до утворення Римської імперії). Однак права людей, що жили в ті часи та в тих місцях, не були такими великими, як у сучасних республіках.
Перша у світі республіка.
Одним з найбільш ранніх прикладів демократичних цивілізацій були республіки давньої Індії, створені приблизно до VI століття до нашої ери. Ці республіки були відомі як Махаджанапади.
Вайшалі, розташована в районі Вайшалі в Біхарі, вважається першою республікою у світі й нині є місцем археологічних розкопок в Індії. Вайшалі отримала свою назву від царя Вайшаліка, про подвиги якого згадується в Рамаяні.
Різні посилання на Вайшалі можна знайти в текстах як джайнізму, так і буддизму. Ґрунтуючись на інформації з цих текстів, Вайшалі була заснована в VI столітті до нашої ери як республіка, тобто до народження Будди.
Республіка і демократія.
Більшість демократій у світі сьогодні називають себе республіками або демократичними республіками. Наприклад, в статті 1 Конституції Республіки Корея (Південна Корея); 1988 року говориться:
Республіка Корея повинна бути демократичною республікою. Суверенітет Республіки Корея належить народу, і вся державна влада виходить від народу.
А в статті 1 Конституції Італійської Республіки 1948 року говориться:
Італія – демократична республіка, заснована на праці. Суверенітет належить людям, які здійснюють його відповідно до процедур і в межах, встановлених конституцією.
Однак не всі демократії є республіками, і не всі республіки є демократіями. Наприклад, Сполучене Королівство, одна з провідних демократій світу, є не республікою, а конституційною монархією. Інші відомі конституційні монархії, є справжніми демократіями, включають Данію, Японію, Нідерланди, Норвегію, Іспанію та Швецію. Колишній Союз Радянських Соціалістичних Республік (Радянський Союз) складався з 15 складових (союзних) соціалістичних республік, з яких Радянська Соціалістична Республіка Росія була найбільш помітною. Однак Радянський Союз не відповідав критеріям, за якими демократія визначається серед країн нашого світу. Точно так же нинішні комуністичні держави Китаю, Куби та Північної Кореї є недемократичними республіками, тому що вони не проводять демократичних виборів і не захищають справедливо права певних меншин.
Серед недемократичних республік світу сьогодні виділяються такі авторитарні або деспотичні країни, як Алжир, Ангола, Бірма (М’янма), Іран, Лівія, Пакистан, Судан, Сирія, Узбекистан і Зімбабве. У деяких недемократичних республіках, таких як Іран, періодично проводяться вибори представників до парламенту, який приймає закони більшістю голосів членів. Однак через те, що існує правило більшості без належного захисту прав меншин, вибори не є достатньо інклюзивними, і всі групи в країні не володіють громадянством на рівних умовах.
Форми республік.
Які є республіки? Республіки бувають різних форм. Їх можна розділити на основі того типу державних принципів, на яких вони діють. Основні з них:
- Федеративні республіки. Вони складаються з підрозділів, таких як штати чи провінції, які мають певний ступінь автономії від національного уряду (їм дозволено мати свої власні правила і закони, але вони об’єднані під одним федеральним урядом). Сполучені Штати Америки, Аргентинська Республіка, Боснія і Герцеговина, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Республіка Австрія, Республіка Індія, Республіка Ірак, Російська Федерація, Швейцарська Конфедерація й інші – приклади федеративної республіки.
- Унітарні республіки. В унітарних республіках, підрозділи, якщо такі є, управляються як єдине ціле з одним законодавчим органом. Наприклад, Арабська Республіка Єгипту, Центральноафриканська Республіка, Домініканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Грузія, Греція, Ісландія, Ірландія, Словаччина, Тайвань, Україна та інші – унітарні республіки.
- Ісламські республіки. Це теократичні країни, в яких влада належить народу. А конституція, заснована на ісламських законах. Ісламська Республіка Афганістан, Ісламська Республіка Іран, Ісламська Республіка Мавританія, Ісламська Республіка Пакистан – приклади ісламської республіки.
Типи республік.
- Президентська республіка — це тип правління, який використовує президентську систему, при якій президент очолює націю. Цей тип республіки може бути унітарною або федеративною. Алжир, наприклад, є президентською республікою.
- У парламентських республіках — парламентська система правління. У них є парламент і прем’єр-міністр, який очолює націю. Парламентські республіки бувають унітарними та федеративними. Індія — парламентська республіка.
Уряд республіки.
Уряд республіки здійснює виконавчу владу. Членами уряду республіки в основному є прем’єр-міністр і міністри.
Уряд республіки направляє і координує діяльність державних органів. Органами державної влади можуть бути міністерства, апарат уряду, виконавчі органи та інспекції, місцеві органи, наділені повноваженнями здійснювати виконавчу владу.
Уряд республіки приймає в межах своїх повноважень рішення на засіданнях уряду.
Союзи республік
Найчастіше, республіка — це єдина суверенна держава. Однак в деяких випадках субсуверенні держави оголошуються республіканськими за своїм характером. Кожному зі штатів США гарантується «республіканська форма правління» Конституцією Сполучених Штатів. Радянський Союз — ще один приклад субсуверенних республік. 15 окремих країн, які перебували під радянським впливом, вважалися Союзом Радянських Соціалістичних Республік (Вірменія, Азербайджан, Білорусія (нині Білорусь), Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизія (нині Киргизстан), Латвія, Литва, Молдавія (тепер Молдова), Росія, Таджикистан, Туркменістан, Україна та Узбекистан. Столицею була Москва, тоді та зараз столиця Росії. Крах радянського комунізму призвів до розвалу Радянського Союзу, виснаженому ідеологічною, політичною та економічною кризою. Це, своєю чергою, прискорило розпад імперії. Організації, що відносяться до «радянському федералізму », прискорили розпад Радянського Союзу, попри те, що в першу чергу призначалися для його консолідації. Одна за одною колись союзні Радянські Соціалістичні Республіки (РСР) проголосили свій суверенітет влітку 1991 року. В грудні того ж року, деякі з цих країн, які на той час стали незалежними республіками, переглянули свої відповідні зв’язки, створивши Співдружність незалежних Держав (СНД).
Соціальна республіка.
Термін «соціальна республіка» став особливо популярним серед радикалів під час революцій 1848 року. Він становив половину популярного гасла «Демократична і Соціальна Республіка (la République démocratique et sociale)», який став згуртованим кличем соціалістів і республіканців, що борються за республіку, яка одночасно встановить загальне виборче право для чоловіків, вийде за рамки політичних реформ і буде спрямована на захист прав людини.
Карл Маркс вводить поняття «соціальної республіки», посилаючись на революції 1848 року і Паризьку комуну 1871 року. Він пояснює, що в соціальній республіці робітничий клас має політичну владу. В контексті революцій 1848 року він позначає соціальну республіку як державу, в якій робітничий клас бере на себе відповідальність за буржуазну республіку. В контексті Паризької комуни він додає ідею про те, що робітничий клас трансформує політичні інститути буржуазної республіки, щоб вони стали відповідним засобом досягнення соціальної емансипації.
Інші терміни, які використовуються Марксом для відмінності бажаної їм соціальної республіки від буржуазної республіки, включають «республіку праці» та «червону республіку». Всі ці терміни слід розглядати як приблизний еквівалент більш відомої фрази «диктатура пролетаріату».
