Емансипація – що це таке стосовно жінок та неповнолітніх.

Емансипація — це правовий механізм звільнення (або розширення прав і свобод) неповнолітньої дитини / жінки від турботи та контролю батьків / законних опікунів / чоловіка і т.д.

Що таке ЕМАНСИПАЦІЯ — поняття, визначення простими словами.

Простими словами Емансипація — це юридична свобода від піклування або авторитету батьків / законного опікуна / чоловіка.

Наприклад, після емансипації неповнолітній отримує багато з прав і обов’язків, які має дорослий. Емансипація може статися за рішенням суду або через закон.

Етимологія слова «емансипація».

Слово «емансипація» часто асоціюється з цінністю свободи. Воно має на увазі свободу від юридичних, політичних або соціальних обмежень. В рівній мірі це процес, який дозволяє безсилим соціальним групам отримати доступ і контроль над ресурсами в даному суспільстві.

Слово з’явилося 1620-і роки й походить від дієслова «емансипувати», яке означає «звільнити від контролю, позбавити (сина) батьківської влади, оголосити (когось) вільним, відмовитися від своєї влади над кимось». У римському праві — це звільнення сина або дружини від законного авторитету (patria potestas) глави сім’ї.

Суть емансипації.

Батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей і підтримувати їх. Те ж саме роблять опікуни або піклувальники, які діють як батьки. Вони також мають право приймати рішення за своїх неповнолітніх дітей, адже неповнолітні не можуть укладати контракти, подавати позови до суду або мати власне житло. Ці права та обов’язки батьків / піклувальників зберігаються до тих пір, поки дитині не виповниться 18 років. Але вони змінюються, коли дитина емансипується.

Емансипація наділяє неповнолітнього багатьма законними правами та обов’язками дорослого. Емансипований неповнолітній може:

1. Жити самостійно.
2. Розпоряджатися грошима, які він заробляє.
3. Записатися в школу.
4. Одружитися або вийти заміж.
5. Скласти заповіт.
6. Укладати договори, в тому числі про оренду житла.
7. Вести справи.
8. Подати в суд на когось.
9. Подати заявку на отримання медичної допомоги.
10. Подати заяву на отримання іншої допомоги, такої як грошова допомога.
11. Приймати рішення за свою дитину.

Попри такі розширені права, дитина навіть після прийнятого рішення про емансипацію не може голосувати або вживати алкоголь.

Умови емансипації за рішенням суду.

Емансипація за рішенням суду починається, коли неповнолітній подає в суд клопотання про свою емансипацію. При цьому неповнолітній повинен бути не молодше 16 років для емансипації. Суддя може емансипувати дитину, якщо він переконається, що це відповідає інтересам неповнолітнього.

Неповнолітній повинен довести, що:

• його батьки не заперечують АБО
• якщо батьки заперечують, але фінансово не підтримують неповнолітнього.

В такому випадку неповнолітній повинен довести, що він:

• може сам займатися своїми фінансовими справами,
• може керувати своїми особистими та соціальними справами,
• розуміє свої обов’язки як емансипована людина.

Батьки як і раніше повинні утримувати емансиповану дитину. Батьки не повинні платити борги, що виникли у дитини після прийняття рішення про емансипацію.

Умови емансипації через закон.

Іноді емансипація громадян може відбуватися і без рішення суду. У різних країнах це відбувається при таких умовах:

1. Ви перебуваєте в законному шлюбі.
2. Вам виповнюється 18 років.
3. Ви знаходитесь на дійсній службі у збройних силах.
4. Ви перебуваєте під опікою правоохоронних органів.
5. Ваших батьків неможливо швидко знайти, а вам потрібно нехірургічна медична допомога або невідкладна медична допомога (в цій ситуації ви отримуєте емансипацію тільки для того, щоб дати свою згоду на лікування, а емансипація закінчується, як тільки закінчується лікування).

Скасування емансипації.

Батьки або неповнолітній можуть звернутися до суду з проханням про скасування постанови про емансипацію. Суд скасує наказ, якщо:

1. У неповнолітнього немає можливості утримувати себе.
2. Неповнолітній і батьки погоджуються, що рішення про емансипацію потрібно скасувати.
3. Сім’я возз’єдналася.

Щоб скасувати емансипацію, батьки або неповнолітній можуть подати в суд клопотання про скасування рішення про емансипацію.

Емансипація жінок.

Емансипація жінок нерозривно пов’язана із зусиллями або соціальними схемами, спрямованими на звільнення жінок від усіх видів кабали та соціально-політичної й економічної експлуатації. Таким чином, термін «жіноча емансипація» зазвичай використовується для позначення процесу, за допомогою якого жінки отримують доступ до всіх форм ресурсів в країні. Це рух, метою якого є забезпечення свободи самореалізації та саморозвитку для жінок, а також рівний доступ до домашніх і суспільних ресурсів.

Історія жіночої емансипації.

У більшості цивілізацій і товариств в історії, жінки не мали тих же прав, що і чоловіки, і в дуже значній мірі були відсторонені від публічних сфер політики та економіки. Їх місце було вдома, а їх завдання полягало в тому, щоб ростити дітей і піклуватися про свого чоловіка, їх господаря.

Тільки після появи сучасної демократії в Європі і її вимог про політичну рівність, жінки озвучили свої власні вимоги. Вони не добилися великого успіху у Французькій революції, але в Англії, яка запобігла революції шляхом демократизації держави, жінки-аристократки знаходилися в привілейованому становищі, яке дозволяло їм успішно боротися за свої права. Англійські «сині панчохи» приєдналися до боротьби за демократію і загальне виборче право. До початку двадцятого століття жінки стали невід’ємною частиною капіталістичної індустріалізації. В результаті Німеччина та інші великі західні країни ввели голосування для жінок після Першої світової війни. Однак в більшості європейських країн повної юридичної рівності було досягнуто лише в другій половині століття. Попри це, рух за свободу жінок шістдесятих і сімдесятих років вказував, що юридична рівність жінок ні в якому разі не те ж саме, що їх фактична рівність в галузях культури, економіки та політики.

Економічна емансипація жінок.

Економічної емансипації жінок довелося чекати до закінчення Другої світової війни, коли постійний брак чоловічої робочої сили змусив все більше жінок залишати домашні справи та перейти на фабрики й заводи. Ця друга хвиля емансипації зосередилася на економічній нерівності, особливо на дискримінації при виборі роботи та нерівності в оплаті праці та правах власності.

Дискримінація при спадкуванні давно пішла, і рівна оплата за рівну працю допустима теоретично, хоча гендерна упередженість зберігається донині (як і при виборі на керівні посади). Наприклад, Керрі Грейсі недавно пішла з посади редактора BBC по Китаю в знак протесту проти нерівності в оплаті праці редакторів чоловіків і жінок і змусила шістьох високопоставлених співробітників чоловіків погодитися на істотне скорочення заробітної плати.

Емансипація жінок у 21 столітті.

У 21 столітті еволюція людини зробила гігантський стрибок завдяки швидкому розвитку науки та технологій. Але що стосується суспільства, то в деяких країнах економічний розвиток досі був млявим, почасти через болісно повільне визнання критично важливої ​​ролі жінок в глобальній політичній економці.

У той час як феміністський рух виник для захисту жінок від жінконенависництва, а також дискримінації за ознакою статі та захисту таких прав, як тілесна автономія і цілісність, людству буквально треба було два тисячоліття, щоб визнати, що сталий розвиток, справедливе і процвітаюче майбутнє практично неможливо без інтеграції жінок в життя суспільства.

За останні 50 років країни розвивалися в залежності від того, як кожна країна справлялася з проблемами, викликаними інфляцією, бідністю, конфліктами та хворобами. Чи не буде неправдою стверджувати, що розширення прав і можливостей представників жіночої статі за допомогою освіти та заохочення їх до участі в робочій силі, також може підвищити рівень життя всіх спільнот.

У 1992 році був заснований Жіночий фонд емансипації та розвитку — це зареєстрована масова неурядова організація. Її мета побудова справедливого в гендерному відношенні товариства з самостійними, економічно незалежними та політично розвиненими жінками. Фонд був створений групою феміністок в першу чергу для запобігання дітовбивства дівчаток.

Основними напрямками діяльності фонду є запобігання дітовбивства і жорстокого поводження з жінками, а також розширення соціально-економічних, культурних та політичних прав і можливостей жінок.

Місія фонду — розширення прав і можливостей жінок і дітей у всіх сферах життя за допомогою програм освіти, навчання і втручання, а також створення мереж народного руху для проведення кампаній та лобіювання.

Діяльність фонду включає:

1. Профілактику дітовбивства жіночої статі;
2. Навчання розвитку навичок у сільських дітей;
3. Формування жіночих груп самодопомоги;
4. Підвищення ґендерної чутливості чоловіків і жінок за допомогою тренінгів / семінарів / кампаній;
5. Програми розширення прав і можливостей жінок;
6. Мікрокредитування на економічний розвиток;
7. Програми репродуктивного здоров’я та здоров’я дітей;
8. Сімейне консультування і юридичну допомогу;
9. Освіта в галузі прав людини;
10. Програми нарощування потенціалу для жінок керівників місцевих органів влади;
11. Екологічна освіта.