Сервер – що це таке, як працює і навіщо потрібен. Види, функції та приклади.

Сервер – це спеціалізований комп’ютер або програмне забезпечення, призначене для обробки запитів і передачі даних іншим комп’ютерам або пристроям через комп’ютерну мережу. Сервери виконують різноманітні функції, такі як зберігання та управління даними, обробка веб-сторінок, обслуговування електронної пошти, управління доменами та інші задачі, спрямовані на забезпечення надійної роботи мережі та доступу до інформаційних ресурсів. Сервери можуть бути фізичними машинами, віртуальними пристроями або хмарними рішеннями, розміщеними в спеціалізованих дата-центрах.

Що таке СЕРВЕР — поняття та визначення простими словами.

Простими словами, Сервер — це комп’ютер або програма, яка допомагає іншим комп’ютерам або пристроям отримувати та обмінюватися інформацією.

Уявіть собі сервер як посередника, який допомагає різним комп’ютерам спілкуватися між собою. Наприклад, коли ви переглядаєте веб-сторінку, ваш комп’ютер надсилає запит до сервера, який зберігає дані цієї сторінки. Сервер отримує запит, обробляє його і відправляє необхідну інформацію назад на ваш комп’ютер, щоб ви могли переглянути сторінку.

Основна роль, функції та призначення серверів.

Сервери відіграють важливу роль в сучасному цифровому світі, виконуючи різноманітні функції та задачі. Вони слугують як фундамент для побудови комп’ютерних мереж, забезпечуючи зв’язок між різними пристроями та користувачами. Ось деякі з основних функцій серверів:

1. Зберігання даних. Однією з ключових функцій серверів є зберігання великих обсягів даних. Це можуть бути файли, бази даних, документи та інші види цифрової інформації. Завдяки серверам користувачі мають можливість зберігати, обмінюватися та отримувати доступ до даних з різних пристроїв та місць.
2. Обробка веб-сторінок. Сервери дозволяють користувачам переглядати та взаємодіяти з веб-сторінками. Вони обробляють запити від користувачів, відправляють необхідні дані та відображають веб-сторінки на екранах користувачів.
3. Управління електронною поштою. Поштові сервери дозволяють обробляти, зберігати та пересилати електронні листи між користувачами. Вони забезпечують безпечність, приватність та ефективність роботи з електронною поштою.
4. Управління доменами. Сервери допомагають управляти доменними іменами та маршрутизувати трафік в Інтернеті. Вони перекладають зрозумілі для людини доменні імена в IP-адреси, що потрібні для забезпечення зв’язку між комп’ютерами та серверами.
5. Підтримка програм та додатків. Сервери також можуть надавати ресурси та середовище для роботи програм та додатків, які використовуються користувачами. Це можуть бути різні онлайн-сервіси, такі як CRM-системи, системи управління контентом, ігри та інші застосунки, які потребують обробки даних та ресурсів сервера для своєї роботи.
6. Розподілена обробка даних. У випадках, коли потрібно обробити великі обсяги даних (Big Data) або виконати складні обчислення, сервери можуть бути залучені до паралельної обробки інформації. Такий підхід дозволяє оптимізувати процеси та забезпечити швидкість та ефективність обробки даних.
7. Безпека та захист інформації. Сервери допомагають забезпечити безпеку мережі та даних користувачів. Вони можуть фільтрувати трафік, блокувати атаки хакерів, захищати від вірусів та забезпечувати зашифрований обмін інформацією.

Отже, сервери виконують різні важливі функції та задачі, які сприяють стабільності, ефективності та безпеки роботи в Інтернеті. Вони є незамінним елементом комп’ютерних мереж, створюючи основу для взаємодії та співпраці користувачів у цифровому світі.

Тонкощі роботи серверів або як працює сервер.

Сервери працюють, виконуючи ряд основних функцій і процесів, що забезпечують стабільність, ефективність та безпеку роботи в Інтернеті. Розглянемо детальніше, як працюють сервери та які процеси відбуваються під час їхньої роботи.

• Обробка запитів. Однією з ключових функцій серверів є обробка запитів від клієнтів — комп’ютерів, смартфонів, планшетів тощо. Сервери відповідають на запити, надсилаючи необхідні дані або виконуючи відповідні дії.
• Комунікація з іншими серверами. Сервери можуть спілкуватися з іншими серверами для обміну даними та координації дій. Така взаємодія дозволяє забезпечити ефективну роботу різних сервісів та ресурсів.
• Автоматизація процесів. Сервери допомагають автоматизувати ряд процесів, що спрощують та прискорюють роботу користувачів. Наприклад, сервери можуть автоматично резервувати дані, оновлювати програмне забезпечення або проводити моніторинг мережі.
• Балансування навантаження. Сервери можуть розподіляти навантаження між собою, забезпечуючи оптимальну роботу мережі та сервісів. Балансування навантаження допомагає забезпечити швидкодію, стабільність та доступність ресурсів для користувачів.
• Моніторинг та управління ресурсами. Сервери постійно контролюють свої ресурси, такі як процесор, пам’ять, мережеві з’єднання та інше, щоб забезпечити ефективну роботу та оптимальне використання ресурсів. Контроль ресурсів також дозволяє операторам серверів виявляти та вирішувати проблеми, пов’язані зі збоями або перевантаженням.
• Забезпечення резервного копіювання. Сервери можуть створювати резервні копії даних, забезпечуючи їх відновлення у випадку збоїв, вірусних атак або інших негараздів. Регулярне резервне копіювання допомагає забезпечити надійність і безпеку інформації та сервісів.
• Підтримка безпеки. Сервери грають важливу роль у захисті мережі та даних користувачів від зовнішніх загроз. Вони можуть контролювати трафік, блокувати хакерські атаки, захищати від вірусів та забезпечувати безпечний обмін інформацією.

Ключові компоненти: основне обладнання сервера.

Розглянемо необхідне обладнання, яке потрібно для налаштування та роботи сервера. Відповімо на питання: яке обладнання потрібне для сервера?

1. Процесор. Процесор є мозком сервера, відповідальним за обробку та виконання інструкцій. Вибір потужного процесора забезпечить швидкодію та ефективність сервера.
2. Оперативна пам’ять. Оперативна пам’ять (RAM) відповідає за зберігання та доступ до даних, які використовуються сервером. Обсяг оперативної пам’яті впливає на швидкість обробки та кількість одночасно обслуговуваних запитів.
3. Зберігання даних. Серверам потрібні пристрої для зберігання даних, такі як жорсткі диски (HDD) або твердотільні диски (SSD). Обсяг та швидкість зберігання впливають на продуктивність сервера та швидкість обслуговування клієнтів.
4. Мережеве обладнання. Для підключення сервера до мережі потрібні мережеві пристрої, такі як комутатори, маршрутизатори та мережеві карти. Це обладнання забезпечує зв’язок сервера з клієнтами та іншими серверами.
5. Захист від перебоїв живлення. Серверам потрібні системи безперебійного живлення (UPS) для захисту від відключень та перебоїв в електромережі. UPS дозволяє серверу продовжувати роботу при відключенні електроенергії, запобігаючи втраті даних та збоям у роботі.
6. Охолодження та вентиляція. Ефективна система охолодження та вентиляції важлива для серверів, оскільки вони генерують значну кількість тепла під час роботи. Надмірне нагрівання може призвести до збоїв або пошкодження обладнання, тому вентиляція та охолодження відіграють важливу роль у стабільній роботі сервера.
7. Система керування. Для керування сервером та моніторингу його стану використовуються програмне забезпечення та апаратні засоби, такі як контролери, панелі керування та системи моніторингу. Вони дозволяють операторам серверів відстежувати роботу та вирішувати проблеми на випадок збоїв або перевантаження.
8. Захист від несанкціонованого доступу. Фізичний та програмний захист сервера від несанкціонованого доступу має велике значення. Це може включати замки, контроль доступу та системи авторизації, а також мережеві файрволи та програмне забезпечення для захисту від зловмисників.

Отже, для налаштування та роботи сервера потрібно багато різного обладнання та компонентів, які забезпечують ефективність, швидкодію, безпеку та стабільність роботи сервера. Важливо вибрати відповідне обладнання згідно з потребами та бюджетом, щоб забезпечити оптимальну роботу сервера та задоволення користувачів.

Операційні системи серверів.

Для успішної роботи сервера необхідно встановити операційну систему (ОС), яка забезпечує управління апаратним забезпеченням, програмами та процесами на сервері. Операційні системи для серверів мають свої специфічні вимоги та особливості, що відрізняють їх від операційних систем для настільних комп’ютерів.

Популярні серверні операційні системи.

Найпоширеніші серверні операційні системи включають:

1. Microsoft Windows Server – сімейство операційних систем від Microsoft, що спеціалізуються на корпоративних та комерційних серверах. Windows Server пропонує гнучкість, сумісність з різноманітним обладнанням та програмним забезпеченням, а також зручний графічний інтерфейс.
2. Linux – відкрита операційна система з численними дистрибутивами, які можуть бути адаптовані під конкретні потреби сервера. Linux відомий своєю стабільністю, безпекою та гнучкістю, що робить його популярним вибором для веб-серверів, баз даних та інших серверних застосунків.
3. Unix – сімейство операційних систем, на основі яких створено Linux та інші серверні ОС. До Unix-подібних операційних систем належать такі як FreeBSD, OpenBSD та Solaris, які характеризуються стабільністю, безпекою та високою продуктивністю.

Вибір операційної системи для сервера.

При виборі операційної системи для сервера варто враховувати декілька факторів, таких як:

• Сумісність з потрібним апаратним забезпеченням та програмами
• Надійність та стабільність
• Вимоги до безпеки та захисту даних
• Вартість (як безкоштовні, так і комерційні рішення)
• Спільнота та технічна підтримка
• Необхідність адміністрування та управління

Кожна операційна система має свої переваги та недоліки, тому важливо обрати ту, що найкраще підходить для вашого конкретного сервера та його призначення. У більшості випадків користувачі віддають перевагу Linux або Windows Server через їх гнучкість, широкі можливості налаштування та хорошу підтримку.

Хто забезпечує роботу та обслуговує сервери: роль серверних адміністраторів та ІТ-професіоналів.

Серверні адміністратори та ІТ-професіонали відповідають за забезпечення надійності, продуктивності та безпеки серверів. Вони виконують ряд ключових обов’язків, серед яких:

1. Моніторинг та оптимізація роботи сервера
2. Управління ресурсами сервера та його налаштуваннями
3. Забезпечення безпеки даних та інформації
4. Відновлення роботи сервера після відмов або атак
5. Оновлення програмного забезпечення та операційних систем
6. Технічна підтримка користувачів та вирішення їх проблем

Розподіл відповідальності.

Залежно від розміру та структури організації, відповідальність за сервер може бути розподілена між кількома спеціалістами або командами. Наприклад, можуть бути розділені обов’язки з моніторингу серверів, забезпечення безпеки та адміністрування баз даних.

Обов’язки та підготовка.

Серверні адміністратори та ІТ-професіонали повинні мати високий рівень комп’ютерної грамотності та технічної підготовки. Вони повинні знати процеси та технології, які лежать в основі роботи серверів, а також бути готовими швидко реагувати на можливі проблеми.

Де знаходяться сервери.

Сервери можуть бути розташовані в різних місцях в залежності від потреб організації та доступності інфраструктури. Зазвичай сервери знаходяться в спеціалізованих приміщеннях, таких як:

1. Власний серверний центр: Багато компаній мають власні серверні центри на території своїх офісів. Це забезпечує контроль над обладнанням та даними, але вимагає від організації управління та підтримки інфраструктури.
2. Дата-центри: Це великі спеціалізовані комплекси, які надають орендарям простір, електроживлення та мережеве підключення для розміщення серверів. Організації, які орендують простір в Дата-центрах, самі забезпечують своє обладнання та управління серверами.
3. Хмарні центри обробки даних: Хмарні провайдери, такі як Amazon Web Services, Google Cloud Platform або Microsoft Azure, пропонують сервери та інфраструктуру в якості послуги. Користувачі можуть орендувати потрібні ресурси без необхідності купівлі та управління власним обладнанням.

Що таке дата-центр?

Дата-центр — це спеціалізована будівля або приміщення, яке використовується для зберігання, обробки та управління великими обсягами даних та ІТ-інфраструктурою. В дата-центрах розміщуються сервери, системи зберігання даних, мережеве обладнання та різноманітні пристрої для управління та моніторингу. Основними функціями дата-центрів є забезпечення безперебійної роботи ІТ-інфраструктури, висока швидкість обробки даних, а також захист від фізичних та кіберзагроз. Дата-центри зазвичай мають строгі вимоги до систем охолодження, живлення та безпеки.

Варіанти хостингу.

Існує кілька основних видів хостингу для серверів, які відрізняються за рівнем контролю, ресурсів та інфраструктури:

• Власне розміщення: Організація купує, налаштовує та управляє своїми серверами у власному серверному центрі або в Дата-центрі.
• Орендований сервер (Dedicated Server): Організація орендує фізичний сервер від хостинг-провайдера, але має повний контроль над ним та його налаштуваннями. Це забезпечує виключне використання ресурсів сервера орендарем, а хостинг-провайдер відповідає за підтримку та інфраструктуру.
• Віртуальний приватний сервер (VPS): Організація орендує віртуальний сервер, який розміщений на фізичному сервері разом з іншими віртуальними серверами. Кожен віртуальний сервер має власні ресурси та ізольоване середовище, але вони діляться на одному фізичному сервері. Це варіант є економічним та гнучким рішенням для менших проектів або стартапів.
• Хмарний хостинг: Організація використовує хмарні ресурси для розміщення своїх серверів. Хмарний хостинг може бути віртуальним або на базі контейнерів та забезпечує масштабованість, гнучкість та оплату за використані ресурси.

Що таке хостинг?

Хостинг — це послуга, яка передбачає надання ресурсів сервера (фізичного або віртуального) для розміщення, зберігання та підтримки роботи веб-сайтів, баз даних, електронної пошти та інших онлайн-ресурсів користувачів. Хостинг-провайдери забезпечують своїм клієнтам місце на своїх серверах, стабільний інтернет-зв’язок, а також технічну підтримку та управління сервером.

Отже, місце розташування сервера та варіанти хостингу залежать від потреб організації, бюджету та вимог до контролю та інфраструктури. Від власних серверних центрів до хмарного хостингу, є різні варіанти для розміщення серверів з урахуванням специфіки кожного проекту.

Візуалізуючи віртуальне: Погляд на зовнішній вигляд сервера.

Сервери можуть мати різний зовнішній вигляд, розміри, форму та конфігурацію, залежно від їх типу та призначення. Однак, давайте розглянемо загальні характеристики та компоненти, які зазвичай відрізняють сервери.

1. Розмір та форма: Сервери можуть бути встановлені в корпусах різних форм, таких як стійка, блейд або вежа. Стійкові сервери зазвичай мають тонкий, плоский дизайн, що дозволяє розмістити їх у стійках, зекономивши простір. Блейд-сервери встановлюються у шасі, яке містить кілька блейдів, що працюють разом. Вежеві сервери мають вертикальний корпус і часто використовуються в офісах з обмеженим простором.
2. Компоненти та конфігурація: Незалежно від форми корпусу, сервери мають типові компоненти, такі як материнська плата, процесор, оперативна пам’ять, жорсткий диск або твердотільний накопичувач, блок живлення та система охолодження. Ці компоненти розташовані всередині корпусу таким чином, щоб забезпечити оптимальний доступ для обслуговування та апгрейду.
3. Підключення та інтерфейси: Сервери мають ряд зовнішніх портів та інтерфейсів для підключення мережі, пристроїв зберігання даних, моніторів, клавіатур та інших периферійних пристроїв. Ці порти можуть включати Ethernet, USB, VGA або HDMI, а також спеціалізовані порти для підключення пристроїв зберігання та мережевих адаптерів.

Типи / види серверів.

Існує безліч типів серверів, які виконують різні функції та задачі. Давайте розглянемо деякі з них та їх специфічні призначення.

Приклади варіантів серверів. Частина 1:

1. Веб-сервери: Ці сервери відповідають за зберігання та розподіл веб-сторінок та інших веб-ресурсів, таких як зображення, відео та документи. Вони обробляють запити від клієнтських комп’ютерів та надсилають необхідні дані через інтернет.
2. Файлові сервери: Ці сервери забезпечують зберігання, обмін та керування файлами для користувачів мережі. Вони можуть надавати доступ до спільних ресурсів, таких як документи, фотографії та відео, для співробітників організації.
3. Сервери баз даних: Сервери баз даних зберігають, керують та обробляють структуровані дані, такі як інформація про клієнтів, замовлення або інвентар. Ці сервери можуть підтримувати різні системи керування базами даних, такі як MySQL, Oracle або Microsoft SQL Server.
4. Поштові сервери: Ці сервери відповідають за обробку та пересилання електронної пошти між користувачами. Вони забезпечують послуги відправлення, отримання та зберігання електронних листів.
5. DNS-сервери: Сервери доменних імен перетворюють доменні імена (наприклад, www.example.com) на IP-адреси, які використовуються для маршрутизації трафіку в інтернеті. Вони спрощують процес знаходження веб-ресурсів за допомогою зрозумілих для людини адрес.
6. DHCP-сервери: Сервери динамічної конфігурації хостів (DHCP) автоматично призначають IP-адреси та інші мережеві параметри клієнтським пристроям у локальній мережі. Вони спрощують процес мережевої конфігурації та управління, забезпечуючи ефективну роботу мережі.
7. Проксі-сервери: Ці сервери діють як посередники між клієнтами та іншими серверами, забезпечуючи безпеку, анонімність та кешування. Вони можуть обмежувати доступ до певних веб-ресурсів, вдосконалювати швидкість перегляду веб-сторінок та забезпечувати додатковий рівень захисту від зовнішніх загроз.
8. Віртуальні сервери: Віртуальні сервери використовують технологію віртуалізації для розміщення декількох віртуальних серверів на одному фізичному сервері. Вони дозволяють ефективніше використовувати ресурси сервера, знижуючи витрати та полегшуючи масштабування.
9. Медіа-сервери: Медіа-сервери забезпечують зберігання та потокову передачу медіа-контенту, такого як аудіо, відео та зображення. Вони можуть використовуватися для надання доступу до медіа-бібліотеки в рамках домашньої мережі або надання послуг потокового відео за підпискою.
10. Ігрові сервери: Ігрові сервери забезпечують геймплей для багатьох користувачів в онлайн-іграх, обробляючи дані про розміщення персонажів, рухи, взаємодію з середовищем і т.д. Вони можуть бути розміщені як на фізичних серверах, так і на віртуальних.
11. Кластерні сервери: Кластерні сервери складаються з кількох серверів, які працюють разом, забезпечуючи високий рівень доступності та надійності. Якщо один сервер відмовить, інші сервери в кластері можуть продовжувати роботу без перерви, забезпечуючи безперебійне функціонування послуг.

Приклади варіантів серверів. Частина 2:

1. Віддалені робочі столи (RDS): RDS-сервери забезпечують віддалені робочі столи та додатки користувачам через мережу. Вони дозволяють користувачам працювати з ресурсами організації з будь-якого місця, забезпечуючи зручність та зменшуючи витрати на обладнання.
2. FTP-сервери: FTP-сервери використовують протокол передачі файлів (FTP) для обміну файлами між користувачами через Інтернет. Вони можуть бути використані для завантаження та скачування файлів, архівування даних та розподілу ресурсів.
3. Принт-сервери: Принт-сервери керують друком на мережевих принтерах. Вони приймають запити на друк від користувачів, стежать за чергою друку та відправляють задачі на відповідні принтери. Це дозволяє оптимізувати використання принтерів та забезпечує ефективне розподілення ресурсів.
4. Сервери прикладних програм: Сервери прикладних програм використовуються для розгортання та керування бізнес-додатками, такими як CRM, ERP або системи управління контентом. Вони забезпечують централізований доступ до додатків та дозволяють користувачам спільно використовувати ресурси та інформацію.
5. Сервери тонких клієнтів (Thin Client): Сервери тонких клієнтів забезпечують віддалені робочі станції, що використовують мінімальні ресурси. Вони перетворюють слабкі або старі комп’ютери на повноцінні робочі станції, що можуть використовувати потужні ресурси сервера. Це зменшує витрати на обладнання та спрощує управління системами.
6. Веб-камера сервери: Веб-камера сервери дозволяють користувачам передавати відео в режимі реального часу через Інтернет. Вони можуть використовуватися для відеонагляду, відеоконференцій або трансляцій відео в режимі реального часу.
7. Телекомунікаційні сервери: Телекомунікаційні сервери використовуються для забезпечення комунікаційних послуг, таких як телефонія, передача голосу через Інтернет (VoIP) та оптичні мережі передачі даних. Вони керують мережевими ресурсами та забезпечують надійність і якість комунікаційних послуг.
8. Мережеві сервери зберігання (NAS): Мережеві сервери зберігання (Network Attached Storage, NAS) забезпечують централізоване зберігання даних в мережі, надаючи користувачам доступ до файлів та папок через мережу. Вони дозволяють спільне використання файлів, резервне копіювання даних та спрощене управління мережевим сховищем.
9. Сервери обчислювальних ресурсів: Сервери обчислювальних ресурсів надають значні обчислювальні можливості для виконання складних обчислень та обробки великих обсягів даних. Вони можуть використовуватися в наукових дослідженнях, аналізі даних, рендерингу графіки та інших високопродуктивних обчислювальних завданнях.
10. VPN-сервери: Віртуальні приватні мережі (VPN) сервери дозволяють користувачам встановлювати захищені, шифровані з’єднання між своїми пристроями та мережевими ресурсами через Інтернет. VPN-сервери забезпечують безпеку даних, анонімність та обхід геоблокування під час доступу до веб-сайтів та інших онлайн-сервісів. Вони можуть використовуватися для забезпечення безпечного доступу до корпоративних мереж та даних для віддалених співробітників або для захисту особистих даних користувачів в публічних мережах Wi-Fi.

Висновок.

В цій статті ми розглянули різноманітні аспекти серверів, включаючи їхні основні функції та призначення, основні компоненти, типи та операційні системи. Ми також дослідили роль адміністраторів серверів та розглянули різні варіанти розміщення серверів. Наголосили на важливості розуміння серверного обладнання та фізичного вигляду серверів. Зрозумівши ці ключові поняття, можна ефективно вибрати та налаштувати сервери для виконання специфічних завдань та підтримки успішної роботи комп’ютерних мереж.

FAQ (Поширені питання):