Казус беллі (Casus belli) – це термін, який використовується в історичній науці та юридичній практиці, де він буквально означає: привід для війни або причина війни. Досить часто можна почути цей вислів в контексті виправдання для початку військових дій. Сам по собі термін має латинське походження: casus (випадок, інцидент, подія) + bellum (війна), в результаті отримуємо «військовий інцидент» або «випадок війни».
Простими словами, Казус Беллі — це вираз, що означає привід для війни та посилається на військовий інцидент який безпосередньо провокує подальші військові дії. Як правило, даний термін використовується однією зі сторін збройного конфлікту, для обґрунтування своїх подальших військових дій перед міжнародним співтовариством або міжнародними організаціями типу: НАТО чи ООН.
Крім усього іншого, історія знає випадки, коли дане формулювання використовують як виправдання доцільності початку військових дій. Це може відбуватися в тих випадках, коли певна агресивна держава, яка планує розв’язати війну, створює якісь прецеденти, які надалі повинні виправдовувати його агресію в очах світової громадськості.
Також казус беллі може використовуватися для обґрунтування необхідності і доцільності нанесення превентивного удару по противнику. Прикладом тому може послужити вторгнення США в Ірак. Причиною нанесення превентивного удару послужило переконання про володіння Саддамом Хусейном, зброєю масового ураження.
Якщо говорити про термін «Казус Беллі» в загальному, то можна сказати, що це спроба легалізації або переклад війни в законне русло.
Насправді за всю історію воєн «казусів беллі» було безліч, але у якості прикладів, ми візьмемо найбільш близькі до нас за часом. Отже, приклад казус беллі:
У підсумку, про казус беллі можна сказати, що це досить суперечлива і туманна штука. Яка хоч і використовується для, так би мовити, переведення війни в «рамки справедливості», але досить часто приховує справжні цілі. Як правило, це: економіка, політика, релігійні або територіальні інтереси. Хоча буває і так, що казус беллі виникає і в чистому вигляді, де мотивація та аргументація, кристально зрозумілі всім спостерігачам.