Глобалізація або «світова глобалізація» – це об’ємний термін, який описує процес або тенденцію до об’єднання безлічі країн в економічному, політичному і культурному плані.
Що таке ГЛОБАЛІЗАЦІЯ — поняття та визначення простими словами.
Простими словами, Глобалізація — це процес об’єднання безлічі країн для роботи над спільними цілями.
В умовах подібної тенденції, можна сказати, що країни відсувають на задній план власну національну ідентичність і намагаються облаштувати світ як одне величезне поселення. По ідеї це повинно сприятливо позначитися на загальній політичній, культурній та економічній ситуації на планеті.
Приклад глобалізації №1 (Повна світова глобалізація).
У якості ідеального прикладу повної глобалізації, можна привести науково-фантастичні фільми, в яких на Землі:
- Загальний уряд для всієї планети (у вигляді ради або чогось подібного);
- Загальна економіка (необхідні ресурси беруться там де в надлишку, і направляються туди де вони потрібні);
- Різні культури і мови перемішані по всій планеті і використовуються усюди.
- Відсутні регіональні війни, оскільки всі кордони є умовними.
Приклад глобалізації №2 (Сучасна глобалізація).
Як приклад більш реальної та вже сучасної глобалізації можна навести Європейський Союз, в якому присутні багато аспектів загальної об’єднуючої концепції. Економіки країн членів ЄС тісно пов’язані, що дозволяє їм розвиватися в нормальному конкурентному середовищі, і у випадку чого отримувати підтримку в тій чи іншій формі. Політична ситуація в ЄС все ще не однозначна, але загальноєвропейські інститути влади проявляють себе досить ефективно, оскільки намагаються враховувати інтереси всіх країн учасників. Культурні та територіальні суперечності зустрічаються досить рідко, оскільки у зв’язку з умовністю кордонів, культури м’яко адаптуються в загальному середовищі.
Само собою, що і в ЄС існує маса проблем, над якими потрібно працювати, але тенденція до спільного співіснування показує гарні результати в багатьох сферах життя.
Процеси глобалізації та глобалізація суспільства.
Основне що хотілося б сказати про процес глобалізації, так це те, що дана тенденція до об’єднання не є якимось політичним або економічним інструментом придуманим людиною спеціально. По мірі розвитку технологій, зокрема транспортних комунікацій і засобів передачі інформації, глобалізація як явище, виникла сама по собі. Люди та товари стали переміщуватися досить швидко, що у свою чергу позначилося на активності бізнесу. У культурному плані на глобалізацію впливає міграція і засоби зв’язку. Наприклад, інтернет і ТБ, здатні об’єднувати культури за допомогою популяризації музики, кіно та іншого контенту. Торкаючись політичної складової, можна помітити, що у зв’язку з більшою свободою переміщення та обміном інформацією, вплив централізованих органів влади знизився. Все більшу роль почали відігравати міжнародні організації типу: СОТ, ЮНЕСКО, ООН і НАТО.
Сфери глобалізації.
Як вже стало зрозуміло з визначення, глобалізація – це процес, який зачіпає безліч аспектів людського життя. Проте дану тенденцію можна поділити на три основні складові:
- Економічна глобалізація;
- Політична глобалізація;
- Культурна глобалізація.
Економічна глобалізація.
Економічна глобалізація є всесвітнім явищем, при якому економіка певної країни може істотно залежати від інших країн. Багато союзних країн постачають одна одній необхідні ресурси. Ці ресурси можуть охоплювати імпортні продукти, технології та навіть людську працю. Що у свою чергу сприяє розвитку економіки в цілому. Багато країн, що володіють багатими природними ресурсами, покладаються на цю торгівельну систему для продажу своїх унікальних місцевих продуктів, чим покращують своє економічне становище. Крім цього, існують багатонаціональні компанії, які ведуть свій бізнес практично у всіх країнах, чим змінюють різні аспекти їхньої культури. Наприклад, ресторани швидкого харчування, змінили звички харчування азіатських країн, які традиційно розглядали рис як основну страву.
Політична глобалізація.
До політичної глобалізації як такої, можна віднести діяльність міжнаціональних організацій, які регулюють світові політичні процеси. Як приклад можна взяти організацію ООН, діяльність якої спрямована на врегулювання різних конфліктів і підтримання миру у всьому світі.
Культурна глобалізація.
Культурна глобалізація — це швидкий рух ідей, поглядів і цінностей, незважаючи на національні кордони. Попри те, що дану тенденцію часто розглядають як сучасну концепцію, процеси культурної глобалізації можна споглядати протягом значної частини історії. Навіть в ті часи, коли більшість общин мали тенденцію існувати у відносній ізоляції, міжнародна торгівля і розвідка часто приводили до процесу трансформації обміну ідеями. Наприклад, експедиції ранніх європейських дослідників привели до взаємодії з країнами Азії, Африки, Північної та Південної Америки. Наприклад, в результаті таких культурних обмінів до нас була завезена картопля.
20 століття з його стрімкими технологічними проривами значно прискорили процес глобалізації. Інтернет, телефони, радіо, повітряні подорожі і телевізійні ЗМІ поширюють інформацію по всьому світу з величезною ефективністю. Швидкість обміну інформацією, зробив світ в деякому сенсі не таким вже й великим. Наприклад, за кілька хвилин після великих політичних потрясінь в одній країні, фінансові трейдери всього світу можуть проаналізувати ситуацію і почати скуповувати або продавати акції, що в свою чергу може викликати паніку у деяких верств населення. Раніше, перш ніж глобалізація досягла свого нинішнього рівня, такі результати, як правило, були б більш обмеженими за охопленням і відбувалися б повільніше.
Культурна глобалізація, мабуть, найкраще ілюструється культурою поп-музики. Наприклад, молоді люди в Києві або Москві танцюють так, як в Маямі чи Токіо. У Чикаго переглядають японське аніме і мангу, а мексиканські мильні опери транслюють в Манілі. Новітній кліп музичної групи можна швидко поширити по всьому світу через відео сервіси типу YouTube. Персонажі знаменитостей досягають глобального статусу поп-ікон за допомогою тих самих засобів. Таким чином, світ стає все ближче і культурні відмінності розмиваються в загальному потоці інформації.
Плюси та мінуси глобалізації.
Як і будь-яка ідея або тенденція що розвивається, світова глобалізація має у своєму арсеналі великий набір як позитивних, так і негативних аспектів. Відповідно, як у прихильників (глобалістів), так і у противників (антиглобалістів) даної концепції, є свої аргументи з цього приводу. Ми ж розглянемо тільки самі очевидні плюси і мінуси глобалізації.
Плюси глобалізації.
- Глобалізація спонукає конкуренцію і забезпечує більшу доступність продуктів та послуг для споживачів. Ще однією з переваг глобалізації є те, що вона допомагає забезпечити економічну стабільність в країнах з низьким економічним статусом.
- Здоровий рівень конкуренції знижує ціни для споживачів і допомагає підтримувати високий рівень виробництва. Це може бути загрозливим аспектом для промисловості, тому що потрібно постійно підтримувати високий рівень виробництва і робити споживачів щасливими, що у свою чергу є плюсом для покупців. Ще однією з переваг глобалізації є більш висока доступність продуктів і послуг, оскільки на глобальному ринку більше підприємств, що пропонують продукти та послуги для споживачів. Це означає, що у споживачів більше вибору, коли мова заходить про їх покупки.
- Економічна стабільність є однією з найважливіших переваг глобалізації. Бідніші країни можуть продавати товари та послуги тим, у кого більше грошей, що створює економічну вигоду. З точки зору світової економіки, це є незаперечним благом, оскільки менше країн залишаються у злиднях. Країни, які торгують між собою, зацікавлені в добробуті одна одної, що також допомагає зберегти політичний клімат більш стабільним. Менш імовірно, що країна буде вести війну з іншого, якщо вона залежить від важливих товарів або послуг цієї країни.
- Можливість вільно торгувати дозволяє забезпечити оптимальний рівень видобутку ресурсів. Це пов’язано з тим, що країни можуть виробляти товари і послуги в тих районах, де вони найбільш ефективні.
- До плюсів культурної та політичної глобалізації можна віднести потепління в міжнаціональних відносинах. Коли культури вільно перетікають з однієї в іншу стає все менше розбіжностей. Політичні рішення приймаються шляхом міжнародних перемовин, де обговорюються всі можливі варіанти мирного співіснування.
Мінуси глобалізації.
Критики культурної глобалізації часто виступають проти її руйнівного впливу на національну ідентичність. Вони попереджають, що унікальні культурні об’єкти можуть зникнути, а мови, якими розмовляють невеликі групи населення, можуть здобути підвищений ризик до зникнення.
В економічному плані, теж існує ряд проблем пов’язаних з глобалізацією. В першу чергу, це впливає на виробництва, які не здатні конкурувати в вільній ринковій системі. У слідстві закриття подібних виробництв, виникає безробіття і людям досить часто доводиться навчатися новим професіям і міняти роботи.
Сучасна глобалізація. Підсумок.
Як ми бачимо навіть з цієї невеликої статті, глобалізація — це природний процес, який фактично неможливо зупинити. Само собою, що дана тенденція має масу незаперечних переваг, що вже в принципі добре. Але, також вона має і безліч очевидних недоліків, над якими людству ще довго доведеться працювати. І якщо вже процес глобалізації, так чи інакше, буде відбуватися, то людству для щасливого і мирного співіснування необхідно брати все найкраще що дана тенденція пропонує і позбавлятися від негативних факторів.
