Егоїзм – що це таке, суть, визначення та види егоїзму.

Егоїзм – це турбота про власні інтереси, вигоди, добробут або перевагу часто коштом інших; надмірний інтерес до себе та ігнорування інших.

Що таке ЕГОЇЗМ – поняття та визначення простими словами.

Простими словами Егоїзм – це забезпечення власного блага і задоволення, яке часто супроводжується ігноруванням цінностей інших людей.

Коли ми думаємо про слова «егоїзм» або «егоїстичний», то вони швидше за все викликають негативні асоціації. Егоїзм часто розглядається як небажана або навіть аморальна характеристика, тоді як альтруїзм (протилежне егоїзму поняття) зазвичай вважається бажаним і доброчесним для всіх. Однак історія людства, а також роботи психологів гуманістів і псіходинаміків вказують на більш складну картину: не всякий егоїзм обов’язково поганий, і не всякий альтруїзм обов’язково хороший. Ніхто не буває на 100% безкорисливим (альтруїстом) або на 100% егоїстичним. Бути егоїстичним не обов’язково добре або обов’язково погано. Це залежить від мотивів, що лежать в основі егоїзму.

Хто такий крайній егоїст?

Крайній егоїст – це той, хто хоче отримувати щось від інших, не віддаючи нічого натомість.

Для егоїста не існує жодної вагомої причини для служіння іншим людям без якої б то не було користі для них. Він використовує інших в одну мить і не дбає ні про що, крім своїх цілей. Протилежність егоїста – альтруїст.

Егоїзм і психічне здоров’я.

Деякі проблеми психічного здоров’я можуть сприяти розвитку егоїзму. Багато розладів особистості, особливо асоціативний і нарцисичний, змушують людей настільки поглинатися своїми власними бажаннями, що вони або не помічають, або не піклуються про потреби інших. Багато інших психічних захворювань можуть викликати надмірну зосередженість на собі, що може сприяти егоїзму. Наприклад, депресивна людина може бути настільки поглинена своїми власними почуттями страждання, що не може забезпечувати своїх дітей або спілкуватися зі своїм партнером.

Егоїзм і еволюція.

У еволюційної біології ведуться серйозні суперечки про еволюційну природу егоїзму. У книзі Річарда Докінза «Егоїстичний ген», наприклад, стверджується, що наші гени мають «егоїстичне» бажання розмножуватися і більше нічого не робити. Деякі біологи стверджують, що люди від природи егоїстичні. Інші, однак, підкреслюють, що допомога іншим може забезпечити виживання виду, і стверджують, що співчуття і самопожертва так само вроджені для людей, як і егоїзм. Іноді люди з більшою ймовірністю виявляють самовіддану поведінку щодо близьких родичів, і деякі біологи стверджують, що це еволюційна риса. Багато батьків віддали б своє життя за життя своїх дітей. Одна з інтерпретацій цієї схильності полягає в тому, що, коли дитина виживає, батьківські гени виживають разом з дитиною.

Егоїзм і релігія.

Багато релігії засуджують егоїзм і підкреслюють переваги  співчуття та самопожертви. Пацифістський рух, що спирається на різноманітні релігійні традиції, є радикальною відповіддю на егоїзм і підкреслює ненасильство навіть перед лицем непереборної ворожості. Деякі релігійні гуру виступали за крайню самопожертву.

Егоїзм – це погано?

З раннього віку нас вчать, що егоїзм – це погано. У дитинстві нас заохочують ділитися своїми іграшками з друзями, братами та сестрами, не бути жадібними та бути добрими до тих, хто не так щасливий, як ми. Батьки, суспільство і деякі релігії змушують нас розглядати егоїзм як повністю негативну рису.

Однак правда в тому, що в певних обставинах бути егоїстичним це абсолютно нормальна і доречна реакція, яка має вирішальне значення для підтримки власного щастя та почуття власної гідності. Іноді егоїзм – це не тільки добре. Він навіть може спонукати вас зробити позитивні дії для виправлення поганих ситуацій.

Розглянемо приклад: нам потрібно спочатку надіти кисневу маску самим, перш ніж допомагати іншим в аварійній ситуації в літаку. Треба переконатися, що ми в безпеці, перш ніж допомагати кому-небудь, хто постраждав. Ніхто б не назвав нас егоїстами за те, що ми слідуємо цим інструкціям.

Всі ми народжені з прагненням залишатися живими та здоровими. Певний ступінь егоїзму – це нормально. Інший приклад: більшість людей воліли б переконатися, що їх власні потреби в їжі задоволені, перш ніж давати їжу іншим. Хто може сказати, що це ненормально?

Що таке Здоровий егоїзм.

Є багато причин, коли пріоритет власних потреб, цінностей, щастя має вирішальне значення для вашого здоров’я і добробуту. Такий здоровий егоїзм – це не погано, а життєво важлива чеснота, яка дозволяє вам бути добрим щодо інших, тому що ви в першу чергу були добрі до себе.

Як люди, ми не володіємо необмеженою енергією. Нам всім час від часу потрібно зупинятися і заправлятися. Дозволити собі зробити щось для себе – задоволення не більше, ніж заправити машину паливом перед довгою поїздкою. Іноді говорити «ні» – це не егоїзм, а визнання того, що ви заслуговуєте на відпочинок, так само як і всі інші.

Крім того, здоровий егоїзм необхідний для того, щоб ми могли розпізнавати й уникати ситуацій, в яких з нами поводяться несправедливо, експлуатують або навіть зловживають. Яскравим прикладом цього можуть бути «токсичні» відносини, коли чужі вимоги ставляться повністю вище ваших власних розумних потреб. У таких випадках визнання того, що відносини емоційно або навіть фізично шкідливі, вжиття заходів для збереження власного щастя є позитивним кроком.

Приклади здорового егоїзму:

• Вам потрібна допомога (просити про допомогу – нормально).
• Вам потрібно відпочити (коли ви відчуваєте втому – емоційно, розумово чи фізично – пора відпочивати, щоб відновиться).
• Вам потрібно побути наодинці з собою (ви не є егоїстом від того, що бажаєте побути на самоті, якщо соціальна взаємодія утомлива для вас).
• Ви хочете закінчити відносини, життєву ситуацію або звільниться з роботи (якщо ви відчуваєте себе погано, коли спілкуєтеся з кимось, пора переосмислити свої відносини і не боятися нікого образити при цьому; коли справа доходить до руйнівних відносин, потрібно ставити на перше місце себе).

Що таке Нездоровий егоїзм.

Як ми вже встановили, егоїзм, як і багато інших емоції, має дві сторони: хорошу і погану. Ось негативні риси, пов’язані з егоїзмом:

• жадібність,
• меркантильність – використання інших (фізично або емоційно) без думки про те, щоб дати що-небудь натомість,
• зацікавленість тільки у власному добробуті та щасті.

Очевидно, що людина, яка весь час демонструє таке мислення, буде досить неприємним типом і вже точно не тим, кого ми хотіли б бачити у якості друга чи партнера.

Егоїзм навіть може бути патологічною рисою особистості. Егоїстичні люди можуть ставити свої дрібні потреби вище значних потреб інших. Наприклад, людина проявляє егоїзм, коли краде гроші у матері, щоб купити комікс.

Нездоровий егоїзм мотивується невротизмом і жадібністю. Для патологічного егоїста його потреби ненаситні, і він рідко отримує якесь тривале задоволення. Коли ми уважно дивимося на людей, якими рухає нездоровий егоїзм, ми бачимо, що вони насправді не люблять себе в глибині душі. У них немає внутрішньої безпеки та затвердження.

Згідно з Фроммом, людина з цією формою егоїзму:

Егоїст цікавиться тільки собою, хоче всього для себе, не може віддавати з будь-яким задоволенням, а тільки хоче взяти; світ у нестямі, він мислить тільки з точки зору того, що він може отримати від нього; йому не вистачає інтересу до потреб інших або поваги до їх гідності та цілісності. Він бачить тільки себе, судить всіх і вся з точки зору корисності для нього, в принципі не може любити.

Всередині нас живе нездоровий егоїзм, якщо він:

• сприяє виникненню почуття ревнощів і жадібності, ненаситності;
• викликає розбрат в наших відносинах з іншими;
• негативно впливає на наші стосунки з чоловіком / дружиною;
• мотивує багато хворих рішень грошима;
• заважає нам звертати увагу на очевидні життєво важливі потреби інших;
• утримує нас від любові, радості, надії, подяки, щедрості;
• заважає нам знайти справжнє задоволення і сенс у житті.

Підсумки.

Отже, існує два типи егоїзму. Ми можемо говорити про здоровий егоїзм, який корениться в психологічному достатку, і протиставляти його нездоровому егоїзму, який корениться в психологічній бідності. Здоровий егоїзм вимагає любові до себе. Людина, який керується здоровим егоїзмом, мотивується бажанням стати унікальною особистістю, вчитися, рости та бути щасливою. Врівноважений, здоровий егоїзм – це не погано. Це впевненість, що ви теж маєте право на щастя. Не можна соромити людей за те, що вони роблять собі добро. Коли ми приділяємо пріоритетну увагу собі, ми допомагаємо собі та всім, хто нас оточує. У сучасному суспільстві нам дуже не вистачає любові до себе. Нам потрібно більш серйозно подумати про створення умов, які дозволять людям розвивати свої унікальні інтелектуальні, творчі та емоційні здібності, свободу стверджувати цілісність своєї істоти та можливості задовольнити свої основні потреби. Це призведе до зменшення ненависті та зменшення прагнення до руйнування себе і інших.

Не бійтеся любити себе, піклуватися про себе і робити те, що принесе вам користь. Це не егоїзм, це настанова на щастя, яка породжує здатність любити інших і піклуватися про них.