Алчність – це що таке, причини, наслідки та приклади. Хто така алчна людина.

Алчність — це надмірне та егоїстичне прагнення до влади та  / або багатства заради власних егоїстичних інтересів на шкоду іншим і суспільству в цілому. В українській мові, слово “Алчність” є русизмом і вживається переважно у побутовому спілкуванні, а його буквальним перекладом буде слово — жадібність.

Що таке АЛЧНІСТЬ — поняття, визначення простими словами.

Простими словами Алчність — це крайнє прагнення до ресурсів, особливо до власності, такої як гроші, нерухомість або інші символи багатства. Алчність може проявлятися до чого завгодно, але найчастіше до

• їжі,
• грошей,
• майна,
• влади,
• слави,
• статусу,
• уваги,
• сексу.

Саморуйнівний аспект алчності в тому, що вона змушує людину думати тільки про себе або змушує її матеріалізувати все, що навколо неї: людей, предмети, тварин й т. д. для свого особистого задоволення.

Синоніми до слова Алчність:

жадібність, ненажерливість, егоїзм, пристрасне бажання, нестриманість, ненаситність.

Синоніми до слова Алчний:

жадібний, спраглий, хижий, егоїстичний, скупий, ненажерливий, ненаситний.

Алчність і поняття «надмірність».

Надмірність — це володіння чимось настільки, що це стає шкідливим. Наприклад, надмірне вживання алкоголю призводить до частих падінь і ненависті до себе вранці. Надмірне харчування призводить до болів в животі та ожиріння. Надмірна швидкість на дорогах призводить до аварій. Надмірне бажання володіти чимось в необмеженій кількості — основа алчності.

Хто така Алчна людина / особистість.

Бути алчною людиною означає постійно і надмірно бути поглинутим всім, що стає дорогим. Алчність — це причина, по якій людина не знаходить задоволення навіть після того, як набуде те, чого вона бажає. Алчна людина стурбована своєю жадібністю з моменту пробудження до ночі, коли вона лягає спати. З того моменту, як вона прокидається, нею рухає алчність.Вона навіть не перестає розслаблятися. У неї немає часу сміятися та радіти життю. Вона весь день поглинена своєю жадібністю — постійним накопиченням ресурсів на майбутнє.

Джерела алчності.

Алчність часто виникає через ранні негативні переживання, такі як відсутність батьків, непослідовність або нехтування. У більш пізньому віці почуття тривоги та вразливості, часто в поєднанні з низькою самооцінкою, змушує людину зациклюватися на заміннику любові та безпеки, яких їй так не вистачало. Гонитва за цим замінником відволікає від негативних почуттів, а його накопичення забезпечує такий необхідний комфорт і заспокоєння.

Алчність набагато більш розвинена у людей, ніж у тварин, це частково тому, що люди мають здатність проекціювати себе далеко в майбутнє, до часу своєї смерті та навіть далі. Перспектива нашої можливої ​​смерті викликає занепокоєння з приводу нашої мети, цінності та сенсу. Крім того, в нашій сучасній культурі акцент на алчності такий, що люди стали несприйнятливими до задоволення. Придбавши щось одне, вони відразу ж звертають увагу на наступне, що напрошується саме собою. Сьогодні об’єктом бажання є вже не задоволення, а саме бажання.

Чи може Алчність бути добром?

Існує теорія, згідно з якою алчність запрограмована в наших генах, оскільки в ході еволюції мала тенденцію сприяти виживанню і відтворенню.

• Без певної частки алчності люди та спільноти з більшою ймовірністю вичерпають ресурси, а також кошти та мотивації для інновацій і досягнень.
• Хоча алчність — сліпа і груба сила, вона веде до кращих економічних і соціальних результатів. Альтруїзм викликає скороминущу похвалу, але насправді наше суспільство винагороджує саме алчність, яка забезпечує матеріальні блага та економічне зростання, на які ми звикли покладатися. Наше суспільство харчується алчністю. Без неї ми б скотилися в злидні та анархію. Алчність лежить в основі всіх успішних сучасних та історичних товариств, а політичні системи, покликані стримувати або усувати її, закінчилися б повним провалом.

Алчність в сучасній культурі та її причини.

Прагнення до багатства особливо очевидно в тих культурах, які походять від західноєвропейських традицій «прогресу» і «зростання» і є спадщиною епох наукових відкриттів і досліджень миру або дотримуються їх. Перші змусили людей повірити в те, що вони можуть знати все, другі розширили те, що вони знали, і відкрили світ для торгівлі. Торгівля стала основним фактором європейського життя після пандемії Чорної смерті, чуми, що забрала життя трьох чвертей населення Європи в 14 столітті. Це масове скорочення робочої сили призвело до трьох результатів:

• Кінець феодальної системи. Кріпаки, чисельність яких тепер низька, і отже, їх цінність як робочої сили тепер висока, можуть вимагати заробітної плати за свою працю.
• Надлишок товарів і харчів через низьку кількість споживачів.
• Раптове збільшення особистого добробуту, оскільки люди успадкували майно всіх своїх померлих родичів.

Ці три чинники привели до більшого почуття індивідуалізму, зниження духовних та інтелектуальних інтересів на користь матеріальних інтересів.

З появою нових затребуваних продуктів, таких як спеції, чай і шовк, які стали доступні завдяки світовим дослідженням, торгівлі та експлуатації ринків стали цілями європейських суспільств і окремих осіб в цих суспільствах. Це продовжується до цього дня. Рівень життя членів товариств, які практикують такий матеріалізм, дає їм велику перевагу перед тими людьми та товариствами, які цього не роблять. Вони можуть збирати більше ресурсів, жити довше, виростити більше дітей в кращих умовах, які можуть передати гени своїх батьків і предків.

Ознаки неконтрольованої жадібності.

• Надмірна егоцентрична поведінка. Алчні люди завжди говорять «я, я, я», не звертаючи уваги на потреби та почуття інших.
• Заздрість. У той час як алчність — це сильне бажання набувати все більше і більше власності (наприклад, багатства і влади), заздрість йде ще далі та включає сильне бажання людей володіти чужим.
• Алчним людям не вистачає співчуття. Емпатія і турбота про почуття інших не входить в їх репертуар. Таким чином, вони не бояться завдавати болю іншим. Їх нездатність співпереживати, відсутність щирого інтересу до ідей і почуттів інших і їх небажання брати на себе особисту відповідальність за свою поведінку і дії, роблять їх дуже важкими людьми.
• Вони ніколи не бувають задоволені. Вони щиро вірять, що заслуговують більшого, навіть якщо це відбувається чужим коштом.
• Алчні люди знаються на маніпуляціях. Вони дуже талановиті щодо роботи, виконаної іншими. Вони можуть бути чарівними, але їх основна мета — мати навколо себе людей, які підживлюють їх его.
• Алчні люди прагнуть до короткострокової перспективи. Вони зосереджені на задоволенні своїх безпосередніх потреб і надають іншим можливість впоратися з наслідками. Наприклад, жадібні керівники корпорацій більше зацікавлені в отриманні своїх бонусів, замість того, щоб вкладати кошти в майбутні інновації або ділитися отриманими вигодами зі своїми співробітниками.
• У гонитві за своїми матеріальними потребами алчні люди не знають кордонів. Вони підуть на компроміс з моральними цінностями та етикою заради досягнення своїх цілей. Вони шукають лазівки або хитрі способи перехитрити правила і норми, які були введені для стримування такої поведінки.