Аб’юз та Аб’юзивні стосунки – що це таке, види, форми та ознаки.

Аб’юз – це форма жорстокого поводження з боку однієї людини, що завдає шкоди або страждання іншій людині.

Що таке АБ’ЮЗ – поняття, визначення простими словами.

Простими словами, Аб’юз – це будь-яка навмисна дія, наслідком якої є фізична або моральна шкода іншій людині. Аб’юз може мати різні форми: починаючи від неповаги і закінчуючи заподіянням фізичного або душевного болю. Аб’юз може мати місце вдома, в будинку для літніх людей, лікарні або громадському місці.

Синоніми: жорстоке поводження, насильство, зловживання, експлуатація.

Значення аб’юзу.

Хоча визначення аб’юзу досить просте, значення цього поняття не таке вже й прозоре . Аб’юз – це коли одна людина навмисно заподіює біль іншій, але це звичайне явище в житті, і багато хто не розуміє, де шкода межує з аб’юзом. Насправді зловживання означає контроль. Коли існує дійсно образлива ситуація, це відбувається тому, що одна сторона намагається контролювати іншу за допомогою аб’юзу. Одна людина не має права контролювати іншу за допомогою зловживаня та експлуатації. Жертви аб’юзу повинні знати, що насильство не є їхньою провиною. Кожна людина має право жити без жорстокого поводження.

Хто такий аб’юзер?

Аб’юзер – це людина, яка навмисно заподіює шкоду іншій людині.

Аб’юзери належать до різних класів, рас та релігій. Не існує «типового» аб’юзера. Аб’юзери часто:

• Мають страх втратити контроль;
• Мають стереотипні уявлення про те, як повинні поводитися люди у відносинах;
• Мають низьку самооцінку;
• В анамнезі зловживали алкоголем або наркотиками в сім’ї;
• Стали свідками насильства між батьками або піддавалися жорстокому поводженню в дитинстві;
• Мають погані відносини з партнерами або членами сім’ї;
• Діють надзвичайно ревниво і відчувають себе власниками;
• Швидко включаються у відносини;
• Мають нереалістичні очікування від своїх відносин;
• Звинувачують інших у власних проблемах або неконтрольованих подіях;
• Можуть жорстоко поводитися з тваринами або дітьми;
• Ображають словесно;
• Ображають колишніх партнерів;
• Загрожують застосуванням насильства;
• Застосовують силу під час суперечки;
• Не беруть на себе відповідальність за свої дії;
• Гіперчутливі та агресивно реагують;
• Мають проблемами психічного характеру, включаючи депресію або суїцидальну поведінку.

Хто може стати жертвою аб’юзу?

Будь-яка людина може стати жертвою аб’юзу, незалежно від свого інтелекту, освіти, сили або всіляких достоїнств. Однак люди, що потребують догляду та підтримки, такі як літні люди або інваліди, з більшою ймовірністю стануть жертвами жорстокого поводження або ігнорування. Вони можуть розглядатися як легка здобич і з меншою ймовірністю самі виявлять аб’юз або повідомлять про нього. Люди з труднощами в спілкуванні можуть піддаватися особливому ризику, тому що вони не можуть попередити інших. Іноді люди можуть навіть не усвідомлювати, що вони піддаються жорстокому поводженню, і це особливо ймовірно, якщо у них є когнітивні порушення. Аб’юзери можуть спробувати ускладнити доступ до людини, яку вони ображають.

Виявлення ознак аб’юзу.

Ознаки жорстокого поводження часто буває важко виявити. Наведена нижче інформація покликана допомогти людям, які контактують з людьми, що потребують догляду і підтримки, виявити жорстоке поводження і виявити можливі індикатори аб’юзу. Багато видів аб’юзу також є кримінальними злочинами і повинні розглядатися як такі.

Види фізичного аб’юзу:

1. Напади, удари, ляпаси, удари руками, ногами, висмикування волосся, кусання, штовхання.
2. Грубе поводження.
3. Фізичні покарання.
4. Недоречне або незаконне використання засобів стримування.
5. Умисне заподіяння комусь незручностей (наприклад, відкривання вікна чи знімання ковдри).
6. Вимушена ізоляція або обмеження свободи спілкування.
7. Неправильне використання ліків (наприклад, передозування).
8. Примусове годування або відмова від їжі.
9. Несанкціоноване стримування, обмеження пересування (наприклад, прив’язування кого-небудь до стільця, ліжка).

Можливі ознаки фізичного аб’юзу:

• Відсутність пояснення травм;
• Травми несумісні зі способом життя людини;
• Синці, порізи, рубці, опіки і / або сліди на тілі;
• Часті травми;
• Незрозумілі падіння;
• Подавлена або змінена поведінка в присутності певної людини;
• Ознаки недоїдання;
• Відмова від звернення за медичною допомогою або часта зміна терапевта.

Домашній аб’юз.

Домашній аб’юз – це поведінка або модель поведінки контролюючого, примусового, загрозливого, принижуючого гідність, і насильницького характеру, що включає сексуальне насильство, в більшості випадків з боку партнера або колишнього партнера, або також з боку члена сім’ї або опікуна. Це дуже поширено у стосунках. У переважній більшості випадків це відбувається з жінками і робиться чоловіками.

Можна говорити про кілька аспектів домашнього аб’юзу:

• Психологічний;
• Фізичний;
• Сексуальний;
• Фінансовий;
• Емоційний.

Примусова або контролююча поведінка — це основна частина домашнього аб’юзу.

До примусової поведінки можуть належати:

• напади, погрози, приниження і залякування;
• ізоляція людини від джерел грошей;
• експлуатація ресурсів або грошей;
• запобігання того, щоб людина уникнула жорстокого поводження;
• регулювання повсякденної поведінки.

Можливі ознаки домашнього аб’юзу або жорстокого поводження:

• низька самооцінка жертви;
• фізичні докази насильства (синці, порізи, переломи кісток та інше);
• словесні образи та приниження перед іншими;
• страх перед втручанням ззовні;
• пошкодження будинку або майна;
• ізоляція від друзів та сім’ї;
• обмежений доступ до грошей.

Гендер і домашній аб’юз.

Домашній аб’юз — це часто злочин за гендерною ознакою, глибоко вкорінена в соціум нерівність між чоловіками та жінками. Жінки частіше ніж чоловіки піддаються численним випадкам жорстокого поводження, різним видам домашнього насильства (насильства з боку інтимного партнера, сексуальному насильству та переслідуванню). Будь-яка жінка може піддатися домашньому насильству незалежно від раси, етнічної або релігійної приналежності, сексуальної орієнтації, класу або стану здоров’я. Деякі жінки, які стикаються з іншими формами гноблення і дискримінації, можуть зіткнутися з додатковими перешкодами при розкритті інформації про насильство.

Домашній аб’юз існує як частина насильства по відношенню до жінок і дівчаток. Він включає різні форми насильства в сім’ї, такі як примусовий шлюб, насильницькі операції на жіночих статевих органах і так звані «злочини на захист честі», які скоюються в основному членами сім’ї, часто декількома учасниками.

Аб’юз сексуального характеру.

Сексуальний аб’юз – це небажана сексуальна активність, коли злочинці застосовують силу або загрожують жертвам. Більшість жертв і злочинців знають один одного. Безпосередні реакції на сексуальне насильство включають шок, страх або недовіру. Довгострокові симптоми включають занепокоєння, страх або посттравматичний стресовий розлад. Хоча зусилля по лікуванню сексуальних злочинців залишаються безнадійними, психологічне втручання для жертв (особливо групова терапія) представляється ефективним.

 Види аб’юзу сексуального характеру:

1. Згвалтування, спроба згвалтування або сексуального посягання.
2. Неприйнятний дотик в будь-якому місці.
3. Мастурбація без згоди одної або обох осіб.
4. Проникнення без згоди або спроба проникнення в піхві, анус або рот.
5. Будь-яка сексуальна активність, на яку людина не здатна дати згоду.
6. Неприйнятний вигляд, піддразнювання сексуального характеру, натяки або сексуальні домагання.
7. Примусове використання порнографії або спостереження за статевими актами.

Можливі ознаки сексуального аб’юзу:

1. Синці, особливо на стегнах, сідницях і плечах, а також сліди на шиї.
2. Порвана, забруднена або закривавлена нижня білизна.
3. Кровотеча, біль або свербіж в області геніталій.
4. Незвичайні труднощі при ходьбі або сидінні.
5. Сторонні тіла в статевих або ректальних отворах.
6. Інфекції, незрозумілі виділення зі статевих органів або захворювання, що передаються статевим шляхом.
7. Вагітність у жінки, яка не може дати згоду на статевий акт.
8. Значні зміни в сексуальній поведінці.
9. Заподіяння болю самому собі.
10. Погана концентрація, порушення сну.
11. Надмірний страх / побоювання або відмова від відносин.
12. Страх отримати допомогу по догляду за собою.
13. Небажання залишатися наодинці з конкретною людиною.

Типи психологічного або емоційного аб’юзу:

1. Примусова соціальна ізоляція: запобігання доступу кого-небудь до послуг, освітніх і соціальних можливостей та зустрічей з друзями.
2. Видалення засобів пересування або спілкування.
3. Навмисне залишення кого-небудь без нагляду, коли йому / їй потрібна допомога.
4. Заборона будь-кому задовольняти свої релігійні та культурні потреби.
5. Запобігання вираженню вибору чи думки.
6. Недотримання конфіденційності.
7. Запобігання мотивації, важливому заняттю або діяльності.
8. Залякування, примус, переслідування, використання погроз, приниження, лайка або словесні образи.
9. Звернення до людини поблажливо або інфантильно.
10. Загрози заподіяння шкоди.
11. Віртуальні знущання.

Можливі ознаки психологічного або емоційного насильства:

• Атмосфера тиші, коли присутня конкретна людина;
• Зміна психологічного стану людини;
• Безсоння;
• Низька самооцінка;
• Незговірливість та агресивна поведінка;
• Ознаки дистресу: плаксивість, гнів.

Фінансовий або матеріальний аб’юз.

До видів фінансового (або матеріального) аб’юзу належить:

1. Крадіжка грошей або майна.
2. Шахрайство.
3. Запобігання доступу людини до своїх грошей, пільг або активів.
4. Невиправданий тиск, примус, загроза або неналежний вплив на людину в зв’язку з позиками, заповітами, майном, спадкуванням або фінансовими операціями.
5. Забезпечення меншого догляду, ніж необхідно, для економії грошей або щоб отримати максимальний спадок.
6. Відмова в допомозі в управлінні / моніторингу фінансових справ.
7. Відмова в допомозі у доступі до пільг.
8. Зловживання коштами людини в будинку для літніх людей.
9. Неправильне використання коштів або прямих виплат в сімейному будинку.
10. Проживання в будиноку людини, безкоштовно, без згоди або під примусом.
11. Експлуатація грошей або активів людини, наприклад, несанкціоноване використання автомобіля.
12. Зловживання довіреністю, призначенням або іншим юридичним повноваженням.
13. Незаконна торгівля, наприклад, непотрібний або завищений в ціні ремонт майна, невиконання узгодженого ремонту або погана якість виконання.

Можливі ознаки фінансових або матеріальних зловживань:

1. Відсутність особистих речей.
2. Незрозуміла відсутність грошей.
3. Незрозуміле зняття коштів з рахунків.
4. Особа, призначена для управління фінансовими справами, ухиляється від запитань або відмовляється співпрацювати.
5. Сім’я чи інші люди проявляють незвичайний інтерес до активів людини.
6. Відсутність чітких фінансових рахунків у будинку для людей похилого віку або служби.
7. Ненадання квитанцій про покупки або інші фінансові операції, проведені від імені особи.
8. Невідповідність між умовами життя людини і її фінансовими ресурсами, наприклад, нестача їжі в будинку.

Види дискримінаційного аб’юзу:

1. Зневажливе звернення за ознакою віку, інвалідності, статі, сексуальної орієнтації, шлюбу і громадянського партнерства, вагітності або материнства, релігії та переконань, раси, етнічної приналежності та інше.
2. Словесні образи, принизливі зауваження по вище перерахованих ознаках.
3. Відмова в доступі до засобів комунікації, заборона на доступ до перекладача.
4. Переслідування або навмисне ігнорування на підставі перерахованих характеристик.
5. Відмова в основних правах на охорону здоров’я, освіту, працевлаштування та кримінальне правосуддя щодо перелічених ознак.
6. Надання неякісних послуг через перераховані ознаки.

Можливі ознаки дискримінаційного аб’юзу:

• Людина здається замкнутою та ізольованою;
• Вирази гніву, розчарування, страху або занепокоєння;
• Пропонована підтримка не бере до уваги індивідуальні потреби людини.

Організаційний / інституційний аб’юз.

Цей тип аб’юзу включає зневагу та поганий догляд в конкретному закладі, наприклад, в лікарні або будинку для літніх людей, або в зв’язку з доглядом, що надається у власному будинку. Це можуть бути як разові інциденти, так і триваюче жорстоке поводження. Причиною такої поведінки може бути зневага або погана професійна практика в результаті політики, процесів і практик усередині організації.

Приклади організаційних або інституційних зловживань:

1. Не вітається відвідування або участь родичів або друзів.
2. Перенаселений заклад.
3. Авторитарне управління або жорсткий режим.
4. Відсутність керівництва і контролю.
5. Брак персоналу або висока плинність кадрів, що призводить до неякісної допомоги.
6. Образливе і зневажливе ставлення до людей, які користуються послугою.
7. Неправильне використання коштів утримання.
8. Відсутність поваги до гідності та приватного життя.
9. Нездатність управляти жителями з образливим поведінкою.
10. Відсутність адекватного харчування або допомоги в прийомі їжі.
11. Неправильне використання ліків.
12. Відсутність догляду за зубними протезами, окулярами або слуховими апаратами.
13. Немає врахування культури, релігійних або етнічних потреб людини.
14. Нездатність належним чином відреагувати на зловживання.
15. Втручання в особисте листування або спілкування.
16. Нездатність відповісти на скарги.

Можливі індикатори зловживань в організаціях або установах:

• Відсутність гнучкості і вибору для людей, що користуються послугою;
• Недостатнє укомплектування персоналом;
• Люди голодні або зневоднені;
• Низькі стандарти догляду;
• Відсутність особистого одягу та особистих речей, спільне використання особистих речей;
• Відсутність адекватних процедур;
• Погане ведення обліку і відсутність документів;
• Відсутність відвідувачів;
• Мало соціальних, розважальних та освітніх заходів;
• Публічне обговорення особистих питань;
• Відсутність індивідуальних планів догляду;
• Відсутність управлінського огляду і підтримки.