Прагматизм – це філософська течія, що виникла у США в кінці 19 століття. Основна ідея, суть або концепція прагматизму полягає в наступному твердженні: «Будь-яка ідеологія, судження чи твердження, можуть вважатися вірними лише в тому випадку, якщо вони працюють задовільно і несуть практичну цінність. Всі інші непрактичні ідеї, не варті уваги, і повинні бути відкинуті».
Що таке ПРАГМАТИЗМ – визначення простими словами, коротко.
Простими словами, Прагматизм – це точка зору, яка націлена на розгляд практичних наслідків і реальних ефектів від тих чи інших дій. Іншими словами, можна сказати, що прагматизм – це певний світогляд, суть якого полягає в тому, щоб оцінювати речі, ідеї або вчинки тільки з точки зору їх практичності й доцільності.
Особливості, критерії та характеристики прагматизму.
Концепція прагматизму за своєю суттю базується на шести основних критеріях, це:
- Принцип корисності;
- Віра в демократію;
- Взаємозв’язок думки і дії;
- Метафізика;
- Епістемологія;
- Аксіологія.
Принцип корисності.
Це основоположний принцип, на якому базується вся теорія прагматизму і саме він входить в основне визначення. Суть даного принципу полягає в тому, що реально важливі тільки ті речі, які несуть практичну користь.
Віра в демократію.
Оскільки філософія прагматизму підтримує концепцію гуманізму, то це неодмінно веде до прихильності до демократії, адже саме з нею вони досить близькі у поглядах на загальнолюдські цінності. Проте концепція прагматизму заперечує наявність вічних цінностей. Значення подібних цінностей здатне змінюватися з плином часу і зміною діючої парадигми сприйняття.
Взаємозв’язок думки та дії.
Концепція прагматизму сприймає думку як невід’ємну частину дії.
Метафізика.
Прагматики сприймають матеріальний світ як єдиний і істинний. Людська особистість вважається найвищою цінністю. Людина є соціальною істотою, і її розвиток можливий тільки у суспільстві. Для неї, цей світ являє собою поєднання різних елементів, де істина може змінюватися. Так, наприклад, прагматизм може допускати існування Бога, якщо віра в його існування корисна для розвитку суспільства на даному проміжку часу.
Епістемологія.
Прагматизм розглядає досвід як джерело досягнення знань. Людина отримує знання через діяльність та ідеї на основі досвіду. Прагматики розглядають експериментальні методи як найкращий спосіб отримання знань.
Аксіологія.
Прагматизм не вірить в вічні цінності. Людина сама створює цінності. Прагматики розглядають наслідки як основу для вибору всіх типів цінностей.
Прагматична людина або ЛЮДИНА ПРАГМАТИК – хто це?
В першу чергу, прагматична людина – це дуже цілеспрямована особистість. Вона здатна раціонально оцінювати навколишнє середовище і приймати зважені рішення, які в підсумку повинні принести благо їй або суспільству (залежить від цілей). Прагматик не вірить в існування авторитетів, і до будь-якої одержуваної інформації ставитися з почуттям здорового скептицизму. Як правило, прагматики дуже розважливі люди, здатні планувати свої дії на довгий проміжок часу. Крім цього, прагматики вельми прохолодно ставляться до встановлених норм моралі. Річ у тому, що оскільки, для них не існує постійних істин, то і норми моралі, це дуже умовні поняття, які працюють тільки на даному етапі розвитку людства. Крім усього іншого, прагматичні люди завжди знають ціну речам і вчинкам, тому, що можуть реально оцінювати їх практичну важливість.
