Темна фабрика — це високoавтоматизоване виробництво, де більшість операцій виконують роботи, автоматизовані машини та програмні системи без постійної присутності людей у цеху. У міжнародній практиці такий підхід називають dark factory або lights-out factory, тобто «фабрика без світла»: люди здебільшого проєктують процеси, програмують обладнання, контролюють дані й втручаються лише у виняткових ситуаціях.
Що таке Темна фабрика — поняття та визначення простими словами
Простими словами, Темна фабрика — це виробництво, яке може виконувати частину роботи без постійної присутності людей біля верстатів, конвеєрів чи роботизованих ліній.
Її значення не в тому, що підприємство буквально завжди стоїть у темряві, а в тому, що машинам не потрібні світло, зручна температура, перерви чи робоче місце в людському розумінні. Якщо процес добре налаштований, обладнання саме отримує завдання, переміщує деталі, сканує маркування, перевіряє параметри, передає дані в систему керування й зупиняється лише тоді, коли виникає відхилення. Тому темна фабрика простими словами — це фабрика без людей у рутинній частині процесу, але не без людей узагалі.
Це не фокус і не мем про завод, де роботи раптом усе вирішили самі. За цим стоїть звичайна інженерія: датчики, промисловий інтернет речей, програмовані контролери, роботи, машинний зір, системи планування виробництва, цифрові моделі обладнання та аналітика даних. У логіці smart manufacturing таке виробництво не просто автоматично повторює команди, а збирає інформацію з машин, порівнює її з нормою, допомагає швидше знаходити помилки й підлаштовувати процес під зміну замовлень або навантаження. Саме тому темна фабрика пов’язана з темою Індустрія 4.0, де головна ідея — з’єднати фізичне обладнання, дані та програмне керування в одну керовану систему.
Найпростіше це уявити через онлайн-магазин. Замовлення приходить уночі, але його збирає не працівник із візком, а система конвеєрів, сканерів, сортувальних модулів і роботів. Вона знаходить товар, перевіряє код, переміщує коробку, передає її на пакування й фіксує статус у програмі. Людина не зникає з процесу: вона налаштовує правила, ремонтує обладнання, аналізує збої, контролює безпеку й підстраховує там, де автоматика не повинна приймати рішення сама.
У реальному виробництві повністю безлюдне виробництво трапляється рідше, ніж здається з гучних заголовків. Частіше працює практичніша модель: окрема lights-out-комірка, автоматизована нічна зміна без оператора, роботизована ділянка складання або складська зона, яка може певний час працювати автономно. Тобто темна фабрика — це не обов’язково цілий завод без персоналу, а рівень автоматизації, за якого фабрика без людей можлива хоча б на окремих етапах, у певні години або для конкретних повторюваних операцій.
Терміни, які знадобляться для розуміння статті
У темі темної фабрики багато англомовних скорочень і виробничих термінів. Щоб далі читати статтю було простіше, нижче зібрані основні поняття: що вони означають, яку роль виконують і чому часто згадуються поруч із темними фабриками, розумними заводами та автоматизованим виробництвом.
| Термін / скорочення | Просте визначення | Що робить або за що відповідає |
| Темна фабрика | Високоавтоматизоване виробництво, яке може працювати без постійної присутності людей у цеху. | Дає змогу виконувати частину виробничих процесів автономно, з наглядом людини лише у виняткових ситуаціях. |
| Dark factory | Англійська назва темної фабрики. | Підкреслює ідею виробництва, де машинам не потрібне світло й постійна присутність операторів. |
| Lights-out manufacturing | Виробництво «без світла», тобто автономна робота лінії або ділянки без людей поруч. | Найчастіше описує нічні зміни, роботизовані комірки або окремі процеси, які працюють без оператора. |
| Розумний завод | Цифрове виробництво, де обладнання, дані, люди й програми з’єднані в одну керовану систему. | Допомагає бачити стан заводу, планувати роботу, контролювати якість і швидше реагувати на проблеми. |
| Smart factory | Англійський відповідник поняття «розумний завод». | Описує завод із датчиками, автоматизацією, аналітикою, цифровим контролем і пов’язаними системами. |
| Smart manufacturing | Розумне виробництво як ширша концепція цифровізації промисловості. | Охоплює дані, автоматизацію, робототехніку, аналітику, IIoT, цифрові двійники й гнучке керування процесами. |
| Індустрія 4.0 | Модель промисловості, де фізичне виробництво поєднане з цифровими системами, даними й автоматизацією. | Пояснює перехід від окремих автоматизованих машин до пов’язаних виробничих екосистем. |
| Автоматизована лінія | Лінія, де частина операцій виконується машинами без ручного втручання. | Може виконувати окремі задачі швидко й точно, але не завжди має повну цифрову інтеграцію із заводом. |
| Роботизована комірка | Окрема зона виробництва, де робот, верстат, датчики й захист працюють як одна система. | Часто стає першим реальним кроком до lights-out-моделі на підприємстві. |
| Промислові роботи | Роботи для виробництва: маніпулятори, зварювальні, складальні, пакувальні або завантажувальні системи. | Виконують повторювані фізичні операції з високою точністю та стабільністю. |
| CNC | Верстат із числовим програмним керуванням. | Обробляє деталі за програмою: ріже, свердлить, фрезерує, точить або виконує інші точні операції. |
| PLC | Програмований логічний контролер. | Керує конкретним обладнанням: двигунами, клапанами, конвеєрами, датчиками, приводами й аварійними зупинками. |
| SCADA | Система диспетчерського контролю та збору даних. | Показує стан обладнання в реальному часі, збирає сигнали, аварії, тренди й параметри процесу. |
| MES | Система керування виробничими операціями. | Перетворює виробничий план на конкретні завдання для цеху: що, де, коли й за якими параметрами виготовляти. |
| MOM | Управління виробничими операціями в ширшому сенсі, ніж MES. | Охоплює планування, якість, обслуговування, виконання виробництва та аналіз операцій. |
| ERP | Система управління ресурсами підприємства. | Веде замовлення, фінанси, закупівлі, склад, планування, клієнтів і загальну бізнес-логіку. |
| Shop floor | Виробничий цех або рівень реального обладнання. | Місце, де фізично працюють верстати, роботи, лінії, датчики, оператори й транспортні системи. |
| IIoT | Промисловий інтернет речей. | З’єднує датчики, обладнання й програми, щоб виробництво передавало дані про свій стан. |
| Edge computing | Обробка даних поруч із обладнанням, а не лише в хмарі. | Дає швидку реакцію там, де затримка критична: аварії, контроль руху, якість, безпека. |
| Cloud | Хмарна інфраструктура для зберігання й обробки даних. | Зручна для аналітики, порівняння виробничих майданчиків, навчання моделей і довгострокового зберігання інформації. |
| Цифровий двійник | Цифрова модель реального виробу, машини, лінії або процесу. | Дозволяє перевіряти сценарії, прогнозувати вузькі місця й аналізувати зміни без зупинки реального виробництва. |
| AI | Штучний інтелект. | Допомагає знаходити закономірності в даних, виявляти аномалії, прогнозувати збої та підтримувати рішення інженерів. |
| ML | Машинне навчання. | Навчає алгоритми розпізнавати дефекти, відхилення, ризики поломок або нестабільність процесу на основі даних. |
| Machine vision | Машинний зір. | Використовує камери й алгоритми, щоб перевіряти форму, розмір, маркування, поверхню, комплектність і дефекти деталей. |
| Predictive maintenance | Прогнозне обслуговування. | Допомагає ремонтувати обладнання до аварії, коли дані вже показують ознаки майбутнього збою. |
| Автоматизований контроль якості | Перевірка виробів за допомогою камер, датчиків, вимірювальних систем або алгоритмів. | Зменшує залежність від ручного огляду й дає стабільніший контроль повторюваних параметрів. |
| Неруйнівний контроль | Перевірка якості виробу без його пошкодження. | Дозволяє знаходити внутрішні або поверхневі дефекти за допомогою ультразвуку, рентгену, тепловізійних чи оптичних методів. |
| AGV | Автоматично керований транспортний візок. | Переміщує матеріали або деталі за заданим маршрутом, часто по мітках, лініях або визначених траєкторіях. |
| AMR | Автономний мобільний робот. | Самостійніше орієнтується в просторі, може об’їжджати перешкоди й змінювати маршрут під час роботи. |
| OT | Операційні технології виробництва. | Охоплює промислові контролери, верстати, SCADA, роботи, датчики й усе, що керує фізичним процесом. |
| IT | Інформаційні технології підприємства. | Охоплює сервери, бази даних, облікові системи, офісні мережі, хмарні сервіси й бізнес-програми. |
| OT cybersecurity | Кібербезпека виробничих систем. | Захищає промислові мережі, PLC, SCADA, MES, роботів і датчики від збоїв, атак та несанкціонованого доступу. |
| ISA-95 / IEC 62264 | Стандартна модель зв’язку між цехом і бізнес-системами. | Допомагає правильно пов’язати ERP, MES, SCADA, PLC і реальне обладнання. |
| IEC 62443 | Серія стандартів із кібербезпеки промислових систем автоматизації та керування. | Дає підхід до захисту промислових мереж, компонентів, доступів і життєвого циклу безпеки. |
| ISO 23247 | Стандартна рамка для цифрових двійників у виробництві. | Описує, як пов’язувати фізичні об’єкти, дані й цифрові моделі у виробничому середовищі. |
| ISO 10218-1 / ISO 10218-2 | Стандарти безпеки промислових роботів і роботизованих систем. | Регулюють вимоги до роботів, інтеграції, захисних зон, аварійних зупинок і безпечної роботи комірок. |
| High-mix low-volume | Виробництво багатьох різних виробів малими партіями. | Ускладнює повну автономність, бо потребує частих переналагоджень, перевірок і гнучких маршрутів. |
| Unattended cycle | Робочий цикл без постійної присутності оператора. | Дозволяє верстату, роботу або лінії працювати певний час самостійно, наприклад уночі. |
| Utilization | Рівень фактичного використання обладнання. | Показує, наскільки машина реально працює, а не просто стоїть у цеху. |
| Output | Випуск продукції. | Показує, скільки деталей, виробів або замовлень система може виготовити за певний період. |
| Lead time | Час проходження замовлення від старту до готового результату. | Допомагає оцінити, наскільки швидко виробництво виконує замовлення та де виникають затримки. |
Чим темна фабрика відрізняється від розумного заводу, smart factory та просто автоматизованої лінії
Темна фабрика і розумний завод звучать як синоніми, але це різні рівні однієї виробничої логіки. Smart factory — це широка модель цифрового виробництва, де обладнання, датчики, склад, контроль якості й аналітика з’єднані в єдину систему даних. Темна фабрика, або lights-out manufacturing, є радикальнішим варіантом: виробничий контур може працювати без постійної присутності людей у цеху. Автоматизована лінія — вужче поняття, бо вона може виконувати окремі операції, але не обов’язково бачить весь завод як пов’язану систему.
| Критерій | Автоматизована лінія | Розумний завод / smart factory | Темна фабрика / lights-out manufacturing |
| Масштаб | Одна операція або лінія | Виробничий контур, пов’язаний даними | Ділянка або завод без постійних операторів поруч |
| Роль людини | Запуск, налаштування, реакція на збої | Нагляд, аналіз даних, планування | Проєктування правил, контроль винятків, втручання при відхиленнях |
| Цифрова зв’язність | Може бути локальною | SCADA, MES, ERP, склад і аналітика працюють разом | Достатня для автономної роботи |
Різницю добре видно через шари керування. На нижньому рівні є фізичний процес: роботи, конвеєри, датчики, камери машинного зору. Вище працюють контролери та SCADA, які збирають сигнали й керують обладнанням. Над ними може стояти MES-система, простими словами — виробничий диспетчер, що знає, яке замовлення виконувати, на якому обладнанні, з якими параметрами якості та в якій послідовності. Ще вище розташовані ERP-системи, де живуть закупівлі, фінанси, склад і планування. Якщо ці рівні не обмінюються даними, автоматизація залишається локальною.
Тому кожна темна фабрика має бути розумною, але не кожен розумний завод є темною фабрикою. Для роботи без людей недостатньо поставити роботів. Система повинна сама отримувати завдання, перевіряти наявність матеріалів, контролювати якість, відстежувати стан обладнання, фіксувати відхилення, зупиняти небезпечні операції й передавати тривоги фахівцям. Без наскрізної інтеграції даних така безлюдність швидко перетвориться на дорогу зону ризику.
Зручна аналогія — місто. Розумний завод — це місто з датчиками, логістикою, диспетчерськими службами й картою руху. Темна фабрика — район цього міста, який може певний час працювати без людей на вулицях: транспорт рухається за правилами, склади відвантажують, системи безпеки стежать за відхиленнями, а диспетчер бачить ситуацію віддалено. Автоматизована лінія тут — одна налаштована дорога, а не все місто.
Як працює темна фабрика на практиці
Як працює темна фабрика, найкраще видно не через образ цеху без світла, а через ланцюг рішень між обладнанням, програмами й людиною. У звичайному виробництві оператор часто стоїть біля верстата, запускає операцію, дивиться на результат, переносить деталь далі або викликає майстра. У темній фабриці ця роль розподілена між сенсорами, PLC, SCADA, MES, MOM, роботами, транспортними системами та аналітикою. Людина не зникає з виробництва, але переходить із позиції постійного виконавця в позицію проєктувальника правил, інженера контролю й фахівця, який втручається тоді, коли система бачить відхилення.
Схема роботи темної фабрики
- IIoT-сенсори й машини збирають дані про температуру, вібрацію, тиск, швидкість, положення деталі, стан інструмента, енергоспоживання та якість операції.
- PLC керують конкретними діями обладнання: увімкнути привід, відкрити клапан, зупинити конвеєр, подати заготовку, виконати цикл обробки.
- SCADA показує стан процесу в реальному часі, збирає сигнали з обладнання, відображає аварії, тренди й параметри для диспетчера.
- MES і MOM пов’язують цех із виробничим планом: яке замовлення виконувати, на якій лінії, з яким маршрутом, матеріалом, партією та критеріями якості.
- Цифровий двійник моделює виробничий процес, допомагає перевіряти сценарії, прогнозувати вузькі місця й оцінювати, що станеться після зміни режиму.
- Роботи, AGV, AMR і комп’ютерний зір виконують фізичні операції, переміщують деталі, перевіряють геометрію, маркування, поверхню або комплектність.
- Людина отримує сигнал тоді, коли система бачить аномалію, брак, потребу в обслуговуванні, нестачу матеріалу або переналагодження.
На нижньому рівні темної фабрики працює фізичний процес: метал ріжеться, пластик формується, плата монтується, коробка рухається конвеєром. Датчики не просто щось міряють, а дають системі виробничий зір і слух: чи не перегрівся вузол, чи не виросла вібрація, чи правильно стала заготовка, чи не вийшов параметр за межі допуску. PLC реагує швидко й локально, бо йому не потрібно оцінювати весь бізнес-план підприємства. Його завдання — безпечно й точно виконати керування конкретною машиною або ділянкою. Саме тому тема SCADA та PLC є базовою для розуміння будь-якого безлюдного виробництва.
Далі підключається рівень нагляду й координації. SCADA бачить, що відбувається з обладнанням, а MES або ширша MOM-система розуміє виробничий контекст. Для верстата деталь може бути просто об’єктом у затискачі, але для MES це частина конкретного замовлення, партії, маршруту, специфікації й історії якості. Якщо камера виявила дефект, система може не просто зупинити операцію, а прив’язати проблему до партії матеріалу, інструмента, програми обробки або конкретної виробничої ділянки. Так темна фабрика переходить від окремого автоматизованого руху до керованого виробничого контуру, де кожна дія залишає цифровий слід.
Розберімо це на прикладі замовлення. Воно заходить в ERP, де зберігаються дані про клієнта, матеріали, строки й фінансову частину. MES отримує виробниче завдання й визначає, де саме його виконати: на якій лінії, у якій послідовності, з якими параметрами. Робот завантажує заготовку у верстат, PLC запускає цикл, SCADA фіксує стан обладнання, камера комп’ютерного зору перевіряє розмір або поверхню, а AMR відвозить деталь до наступної ділянки. Людина в цей час не стоїть біля верстата з рукою на кнопці, а бачить панель винятків: що зупинилося, де ризик браку, який вузол просить сервісу.
Навіщо потрібні ISA-95 / IEC 62264
Модель ISA-95, відома в міжнародній стандартизації як IEC 62264, допомагає розділити виробництво на зрозумілі рівні: фізичний процес, керування обладнанням, диспетчеризація, виробничі операції та бізнес-системи. Без такої логіки інтеграції темна фабрика ризикує стати набором дорогих, але погано узгоджених островів автоматизації. Один робот працює сам по собі, склад живе в іншій програмі, контроль якості фіксується окремо, а планування дізнається про проблему надто пізно.
У добре спроєктованій архітектурі дані рухаються не хаотично, а за правилами. ERP передає виробничу потребу, MES перетворює її на завдання для цеху, SCADA та PLC забезпечують виконання, а назад повертаються фактичні дані: час циклу, витрати матеріалу, параметри якості, простої, аварії, стан обладнання. Це і є зв’язок між цехом і бізнес-системами. Для темної фабрики він критичний, бо автономна робота можлива лише тоді, коли система знає не тільки як рухати механізм, а й навіщо саме вона це робить.
Роль цифрового двійника, роботів і контролю якості
Цифровий двійник у виробництві не є красивою 3D-картинкою заводу. У стандарті ISO 23247 він розглядається як рамка для цифрового двійника саме у виробничому середовищі, тобто як спосіб пов’язати фізичний об’єкт або процес із цифровою моделлю, даними та правилами аналізу. На темній фабриці такий двійник може перевіряти, чи витримає лінія зміну темпу, де виникне черга, як поводитиметься робот після переналаштування, чи не призведе інший маршрут AMR до затору в проході. Спершу сценарій проганяють у моделі, а вже потім змінюють реальне виробництво. Це дешевше, безпечніше й не зриває роботу зміни.
Роботи й маніпулятори виконують повторювані фізичні операції: завантаження, зварювання, складання, пакування, палетування, сортування. AGV рухаються за заданими маршрутами, а AMR гнучкіше орієнтуються в просторі, об’їжджають перешкоди й можуть перебудовувати шлях. Комп’ютерний зір додає системі контроль якості без постійного інспектора біля лінії: камера бачить дефекти, неправильну орієнтацію деталі, відсутній компонент або невідповідність маркування. Для темної фабрики це критично, бо система повинна не лише виконувати операцію, а й розуміти, чи результат відповідає заданим вимогам.
Темна фабрика не працює за принципом «увімкнули ШІ — і все поїхало». Її реальна сила в дисципліні даних. Якщо сенсор дає хибні сигнали, цифровий двійник побудований на застарілій моделі, MES не бачить фактичного стану складу, а камера якості погано розпізнає дефекти, автономність швидко втрачає сенс. Тому в таких системах багато уваги приділяють калібруванню датчиків, журналам подій, кібербезпеці, резервним сценаріям, технічному обслуговуванню й правилам безпечної зупинки. Добра темна фабрика не геройствує: вона або працює в межах допусків, або чесно кличе людину.
Які технології лежать в основі темної фабрики
Технології темної фабрики — це не один робот і не окремий модуль зі штучним інтелектом, а пов’язаний виробничий стек. Промислові роботи виконують фізичні операції, IIoT збирає дані з обладнання, машинний зір перевіряє якість, MES і MOM керують завданнями, цифровий двійник моделює процес, а кібербезпека захищає цехові системи. Якщо ці шари не обмінюються даними, підприємство має автоматизацію, але ще не повноцінну темну фабрику.
Роботи, машинний зір і контроль якості
Основа темної фабрики — промислові роботи, маніпулятори, автоматизовані верстати, конвеєри, AGV і AMR. Вони беруть на себе завантаження заготовок, зварювання, складання, пакування, сортування й переміщення деталей між зонами. Промислові роботи важливі не лише через швидкість: робот повторює рух із заданими параметрами, а система фіксує, коли зусилля, траєкторія, час циклу або температура відхиляються від норми.
Машинний зір перевіряє деталі без постійного інспектора біля лінії. Камери, освітлення, алгоритми розпізнавання та вимірювальні модулі бачать подряпини, неправильну геометрію, відсутній компонент, помилкове маркування або дефект поверхні. Для складніших задач застосовують автоматизований неруйнівний контроль: ультразвук, рентген, тепловізійні або оптичні методи, які дозволяють знаходити приховані дефекти без руйнування виробу.
IIoT, edge/cloud і AI у виробництві
Промисловий інтернет речей, або IIoT, з’єднує датчики, машини, інструменти й транспортні системи в мережу виробничих даних. Сенсори передають температуру, тиск, вібрацію, струм, швидкість, положення та стан вузлів. Edge-рівень обробляє частину даних біля обладнання, де затримка має бути мінімальною. Cloud-рішення зручніші для зберігання, аналітики, порівняння майданчиків і навчання моделей.
ШІ у виробництві шукає закономірності у великих масивах сигналів. Машинне навчання може виявляти аномалії в роботі верстата, прогнозувати зношення підшипника, помічати нестабільність процесу або підказувати час сервісу. Predictive maintenance, тобто прогнозне обслуговування, шукає ранні ознаки майбутнього збою ще до аварійної зупинки. Це не заміна інженера, а рання система попередження.
Цифрові двійники, MES/MOM та інтеграція ERP
Цифровий двійник не замінює реальний цех, а дає його робочу модель для аналізу. Стандарт ISO 23247 описує рамку цифрового двійника для виробництва, де фізичні об’єкти, дані й цифрові моделі пов’язані між собою. Завдяки цьому можна перевіряти маршрути, навантаження, темп лінії, черги або наслідки переналагодження без ризику зупинити виробництво.
MES і MOM відповідають за виробничу логіку: що виготовляти, на якій лінії, з якою партією матеріалу, за яким маршрутом і з якими критеріями якості. Інтеграція ERP ↔ MES ↔ shop floor потрібна, щоб бізнес-завдання доходило до обладнання, а з цеху назад поверталися фактичні дані про час, брак, витрати, стан машин і виконання замовлення. Без такого зв’язку темна фабрика не бачить себе цілісно.
Кібербезпека OT/IT і безпека роботів
OT cybersecurity охоплює промислові контролери, SCADA, роботизовані комірки, сенсори, шлюзи, сервери MES і канали обміну з IT-системами. Серія IEC 62443 є опорою для кібербезпеки промислової автоматизації: сегментація мереж, контроль доступу, захист компонентів, керування ризиками та безпечна інтеграція. Для темної фабрики кібербезпека виробництва є такою самою базою, як робот чи датчик.
Стандарти ISO 10218-1 і ISO 10218-2 стосуються вимог безпеки до промислових роботів, роботизованих систем та їх інтеграції. Для темної фабрики це означає контроль зон доступу, аварійні зупинки, безпечні швидкості, перевірені сценарії руху, блокування небезпечних операцій і правила роботи під час сервісу. Автономність має бути керованою, інакше вона стає не перевагою, а джерелом ризику.
Переваги темної фабрики для виробництва
Переваги темної фабрики варто оцінювати без маркетингового блиску. Її сила не в тому, що підприємство «викинуло людей і зекономило», а в іншій логіці роботи: те, що раніше стояло вночі або чекало оператора, може продовжувати виробництво, а люди вдень займаються тим, де потрібна голова, а не лише руки. Для бізнесу це означає вищу завантаженість обладнання, стабільніший ритм і менше залежності від ручних дій у повторюваних операціях.
Перший плюс — безперервність. Якщо лінія достатньо автономна, вона може працювати як 24/7 виробництво: уночі, у вихідні або між змінами, коли присутність персоналу мінімальна. Це особливо цінно для процесів із довгим циклом, дорогою зупинкою, високою вартістю верстата або стабільним потоком однотипних замовлень. У таких умовах головний ефект дає не швидший робот, а менше простою між операціями.
Друга перевага — менше браку в монотонних задачах. Людина краще розв’язує нестандартні проблеми, але гірше тримає однакову уважність годинами. Робот, камера машинного зору й автоматизація контролю якості працюють за заданими параметрами: перевіряють розмір, поверхню, маркування, комплектність, положення деталі, температуру або силу притиску. Це не гарантія нульового браку, але хороший спосіб прибрати частину помилок, які виникають через втому, поспіх або людський фактор.
Третій ефект — точніший контроль матеріалів і партій. MES, складські системи, сканери, датчики і транспортні роботи дають змогу бачити, яка заготовка куди пішла, на якому обладнанні оброблялася, які параметри мала операція і де виникло відхилення. Для виробника це важливо не лише для якості, а й для розслідування браку, простежуваності, планування запасів і роботи з рекламаціями.
Окрема користь — швидше масштабування схожих процесів. Якщо підприємство вже має описані маршрути, цифрові параметри операцій, правила контролю якості й дані про обладнання, нову ділянку легше налаштувати за перевіреною моделлю. Саме тому в кейсах цифровізації, зокрема в програмах World Economic Forum щодо lighthouse-виробництв і прикладах роботизації FANUC, ефект зазвичай оцінюють через utilization, output і lead time: завантаженість обладнання, випуск продукції та час проходження замовлення.
Було / стало
| Було | Стало |
| Обладнання простоює між змінами | 24/7 виробництво підтримує роботу вночі або без постійного оператора |
| Якість залежить від уважності працівника | Менше браку завдяки автоматизації контролю якості |
| Матеріали шукають вручну або з запізненням | Система бачить партії, маршрути й залишки в даних |
| Масштабування потребує багато ручного перенесення досвіду | Процеси легше повторити на схожій лінії |
| Люди виконують монотонну операційку | Працівники налаштовують, контролюють і покращують систему |
Переваги темної фабрики зводяться не до заміни людей машинами, а до зрілішої організації виробництва. Рутинні дії переходять до роботів і програм, контроль стає більш вимірюваним, продуктивність менше залежить від пауз між змінами, а людина працює там, де потрібні рішення, досвід і відповідальність.
Обмеження, ризики й чому повністю безлюдний завод — виняток, а не правило
Ризики темної фабрики починаються там, де файний сценарій стикається з реальним виробництвом. Повна автономність найкраще працює для стабільних, повторюваних і стандартизованих процесів: однакові деталі, чіткі маршрути, прогнозовані матеріали, мінімум ручних рішень. Якщо підприємство часто змінює продукт, працює малими партіями або виконує індивідуальні замовлення, модель “lights-out manufacturing” стає складнішою. У форматі “high-mix low-volume”, тобто багато різних виробів малими серіями, автоматика частіше потребує переналагодження, перевірки програм, зміни оснащення й контролю людини.
Що часто перебільшують у медіа
- Повністю безлюдний завод не є новою нормою для всіх галузей. У 2026 році реалістичніша картина — острівці lights-out усередині ширшого smart factory: автоматизована нічна зміна, роботизована комірка, автономний склад або група верстатів, які можуть працювати без оператора певний час.
- Роботи не розв’язують усі проблеми самі. Вони добре повторюють заданий процес, але гірше працюють із нестандартними ситуаціями: деформована заготовка, зміна матеріалу, дефект, зношений інструмент, помилка в даних або нетипове положення деталі.
- Переналагодження залишається слабким місцем. Замінити програму недостатньо, якщо потрібно змінити захват робота, калібрувати камеру, перевірити траєкторію, оновити маршрут AMR, протестувати нові допуски й переконатися, що система безпечна під час сервісу.
- Кібербезпека OT стає виробничим ризиком, а не лише IT-темою. Чим більше PLC, SCADA, MES, роботів і датчиків з’єднані між собою, тим небезпечнішими стають слабкі паролі, застарілі контролери, незахищені шлюзи й погано сегментовані мережі. IEC 62443 потрібна для промислових систем керування, де кіберінцидент може зупинити не сайт, а реальну лінію.
Безпека промислових роботів — ще одна межа, яку не можна обходити. Роботизована комірка має враховувати швидкість руху, зони доступу, аварійні зупинки, блокування дверей, безпечні режими налаштування й появу людини в зоні роботи. Стандарти ISO 10218-1 та ISO 10218-2 описують вимоги до промислових роботів, роботизованих систем та їх інтеграції, бо автономність без промислової безпеки швидко стає небезпечним експериментом.
Є й інженерне обмеження довіри. Національний інститут стандартів і технологій США (National Institute of Standards and Technology, NIST) у робототехнічних напрямах акцентує на вимірюваності, продуктивності, безпеці та довірі до автономних систем. Для темної фабрики недостатньо заявити про штучний інтелект у цеху. Потрібні перевірені датчики, журнали подій, тестові сценарії, резервні режими, межі відповідальності й правила зупинки при відхиленнях.
Обмеження “темного виробництва” не заперечують саму ідею темної фабрики. Вони показують, де вона доречна. Найкраще така модель працює на стандартизованих ділянках із повторюваними операціями, стабільною якістю матеріалів, чіткими маршрутами та зрілою системою даних. Для всього іншого потрібна змішана модель: частину процесів автоматизують глибоко, а люди залишаються відповідальними за ремонт, покращення, переналагодження, винятки, промислову безпеку та ризики автоматизації.
Де це вже працює — приклади без наукової фантастики
Приклади темної фабрики корисні саме тоді, коли вони показують не гучний слоган, а конкретну виробничу механіку. У реальному світі темна фабрика рідко означає повністю безлюдний завод від воріт до складу готової продукції. Частіше це добре автоматизована ділянка, нічний цикл без оператора, роботизована CNC-комірка або виробнича лінія, де люди не стоять біля кожної операції, а налаштовують, контролюють і втручаються при відхиленнях. Найкраще запам’ятовується не фраза «фабрика без людей», а проста картина: вночі верстат або 3D-принтер не чекає ранку, щоб хтось прийшов і натиснув кнопку ще раз.
Темна фабрика Xiaomi: смартфонна фабрика в Чанпіні
Публічний приклад Xiaomi (Сяомі) у районі Чанпін у Пекіні часто згадують як показову темну фабрику для електроніки. Йдеться про highly automated smartphone factory, тобто високoавтоматизоване виробництво смартфонів, де лінії можуть працювати цілодобово без постійної присутності людей біля операцій. За повідомленнями про цей майданчик, фабрика використовує власні розумні машини, автоматизований контроль якості, обмін даними між системами в реальному часі й орієнтована на флагманські моделі, зокрема складні смартфони. У медіа також наводилися заяви про темп до одного смартфона за секунду, 11 виробничих ліній і річну потужність у мільйонах пристроїв.
Цей приклад важливий не тим, що завтра всі заводи стануть такими самими. Він показує межу, до якої може рухатися масове виробництво, якщо продукт добре стандартизований, процеси повторювані, а контроль якості вбудований прямо в лінію. Смартфон складається з багатьох компонентів, але сама логіка операцій добре формалізується: подати деталь, перевірити положення, виконати монтаж, протестувати, зафіксувати результат у даних. Саме такі умови й роблять Xiaomi dark factory сильним прикладом для теми, але не універсальним рецептом для кожного підприємства.
FANUC lights-out production: Athena 3D і нічне виробництво деталей
Кейси FANUC (Factory Automation Numerical Control) добре показують інший, більш приземлений сценарій. У прикладі Athena 3D йдеться не про повністю безлюдну імперію роботів, а про часткову lights-out-модель: обладнання може виробляти деталі вночі, коли біля нього немає постійного оператора. За описом кейсу, такий підхід дав різке зростання випуску деталей і помітно підняв utilization, тобто фактичне використання обладнання. Сенс тут простий: дорога машина перестає бути активом, який частину доби просто стоїть.
Для виробництва це дуже практичний формат. Людина вдень готує завдання, перевіряє матеріали, налаштовує процес, запускає партію й контролює винятки. Вночі система продовжує роботу в межах заданих правил: верстат обробляє деталі, робот або подавач підтримує цикл, а контрольні механізми зупиняють процес при відхиленнях. Це один із найреалістичніших прикладів автоматизації виробництва, бо він не вимагає перетворити весь завод на темну фабрику одразу.
FANUC / KAD Models: high-mix low-volume теж можна автоматизувати
KAD Models цікавий як контрприклад до твердження, що high-mix low-volume неможливо автоматизувати взагалі. High-mix low-volume означає багато різних виробів малими партіями, де кожне замовлення може мати свої особливості. Для такого виробництва повністю темний сценарій справді складніший, бо частіше потрібні переналагодження, зміна оснащення, перевірка програм і уважний контроль першої деталі.
Але це не означає, що автоматизація там безсила. Логіка інша: автоматизують не весь завод, а конкретні CNC-клітини, повторювані нічні цикли або операції, де ризики достатньо контрольовані. Удень команда готує маршрути й налаштування, а вночі верстати виконують частину роботи без постійної присутності оператора. Такі реальні кейси роботизації краще за гучні заголовки пояснюють, чому темна фабрика часто починається не з великого будівництва, а з однієї правильно вибраної ділянки.
Що показує Global Lighthouse Network
Світовий економічний форум (World Economic Forum, WEF) через Global Lighthouse Network описує не лише рух до темних фабрик, а ширший тренд: виробники масштабують цифрову операційну зрілість. Тобто мова не тільки про вимкнене світло в цеху, а про дані, інтеграцію ліній, прогнозування, якість, гнучкість і здатність швидко переносити успішні рішення між майданчиками. Це важливе уточнення, бо справжня цінність smart manufacturing не в ефектній картинці, а в керованому, вимірюваному й повторюваному поліпшенні виробництва.
Отже, приклади темної фабрики вже існують, але вони різні за масштабом. Xiaomi демонструє амбіційний варіант для масового виробництва електроніки. FANUC показує практичну модель нічної роботи обладнання без постійного оператора. KAD Models допомагає зрозуміти, що навіть складне дрібносерійне виробництво можна автоматизувати частинами. Усі ці кейси розумного виробництва ведуть до одного висновку: майбутнє виробництва не обов’язково повністю безлюдне, але дедалі частіше воно працює так, що людина керує системою, а не стоїть біля кожної кнопки.
Чи можливе створення та використання темних фабрик в Україні
Темна фабрика в Україні можлива, але реалістичний шлях до неї навряд чи починається з будівництва повністю безлюдного заводу. Для більшості українських підприємств практичніший сценарій — поетапна цифровізація виробництва: спершу навести лад у даних, підключити обладнання до систем моніторингу, об’єднати ERP, MES і SCADA, а вже потім автоматизувати окремі повторювані ділянки. Без цього робот у цеху буде не частиною темної фабрики, а просто дорогою машиною поруч із ручними таблицями.
Українська промисловість має різні стартові умови. Частина підприємств досі працює з морально застарілим обладнанням, нестачею інвестицій і ручним плануванням. Інша частина вже використовує ERP, датчики, CNC-верстати, роботизовані операції, системи контролю якості й елементи віддаленого нагляду. Тому Індустрія 4.0 в Україні найімовірніше розвиватиметься нерівномірно: не вся галузь одразу, а окремі заводи, лінії, склади, дільниці пакування, металообробки, електроніки, харчового виробництва чи оборонної промисловості.
Окремий фактор — війна, яка ще триває. Вона одночасно ускладнює інвестиції, логістику, енергетичну стабільність і безпеку виробництва, але водночас різко прискорює інженерні рішення там, де потрібні швидкість, масштабування та повторюваність. Найпомітніше це у виробництві дронів, БПЛА, комплектуючих, засобів зв’язку, електроніки й окремих напрямів оборонної промисловості. Там цінність мають не футуристичні гасла, а здатність швидко збирати партії, перевіряти якість, простежувати компоненти, змінювати конструкцію після зворотного зв’язку й не втрачати темп.
Практичний маршрут до темної фабрики для України може виглядати так:
- Створити прозорість даних: бачити стан обладнання, залишки, партії, простої, брак і реальну продуктивність.
- Впровадити MES для заводу, щоб виробничі завдання не губилися між бухгалтерією, майстром і верстатом.
- Підключити SCADA, сенсори та контроль якості для критичних ділянок.
- Автоматизувати вузькі повторювані операції: завантаження, сортування, пакування, маркування, переміщення, тестування.
- Переходити до нічних unattended-циклів там, де процес стабільний і безпечний.
Повністю темний завод в Україні у 2026 році варто сприймати не як масову норму, а як довгострокову вершину цифрової зрілості. Натомість темна фабрика в Україні вже може починатися з реальніших речей: автоматизованої комірки, цеху з віддаленим моніторингом, прогнозного обслуговування, цифрового контролю якості та інтеграції даних від замовлення до готового виробу. Саме такий шлях дає промисловості не красиву легенду, а керовану перевагу.
Висновок
Темна фабрика — це не будь-який сучасний цех із роботами й не фантастичний завод, де люди зникли з виробництва. Це крайній, але вже реальний формат автономної роботи, який найкраще розкривається в стандартизованих, повторюваних і добре вимірюваних процесах. Його основа — зв’язність даних, робототехніка, цифровий двійник, автоматизований контроль якості, безпечна інтеграція обладнання й віддалений нагляд.
Розумний завод може бути цифровим, пов’язаним і керованим даними, але не обов’язково працює без людей у цеху. Lights-out manufacturing починається там, де виробнича ділянка здатна певний час виконувати операції без постійного оператора поруч. Для більшості підприємств шлях до цього формату починається не з тотальної темряви, а з однієї правильно автоматизованої дільниці, де процес уже стабільний, контрольований і готовий працювати без зайвого ручного втручання.
FAQ (Поширені питання):
Темна фабрика — це виробництво, де значну частину операцій виконують роботи, автоматизовані машини, сенсори й програмні системи без постійної присутності людей у цеху. Людина не зникає повністю: вона проєктує процеси, налаштовує обладнання, контролює дані, ремонтує системи й втручається тоді, коли виникає збій, брак або нестандартна ситуація.
Назва пов’язана з ідеєю, що машинам не потрібні звичні для людей умови роботи: освітлення, перерви, робоче місце біля верстата чи постійний візуальний контроль. У граничному сценарії окрема дільниця може працювати буквально з вимкненим світлом, бо процес виконують роботи, датчики, камери, контролери й програми. На практиці слово «темна» частіше означає не повну темряву, а високий рівень автономності.
Ні, це не зовсім одне й те саме. Розумний завод — ширше поняття: це цифрове виробництво, де обладнання, дані, склад, контроль якості, планування й аналітика пов’язані між собою. Темна фабрика — більш автономний варіант такої моделі, де виробнича лінія або дільниця може певний час працювати без постійної участі операторів. Тобто розумний завод може не бути темною фабрикою, але темна фабрика майже завжди потребує ознак розумного заводу.
Повністю безлюдні заводи трапляються рідко, і їх не варто сприймати як норму для всієї промисловості. Значно частіше працює змішана модель: окрема роботизована комірка, автоматизована нічна зміна, складська зона або група верстатів можуть працювати без оператора, а весь завод усе одно потребує інженерів, технологів, сервісних фахівців, контролю безпеки та управління виробництвом.
Для темної фабрики потрібне поєднання кількох технологічних шарів: промислові роботи, PLC, SCADA, MES, MOM, IIoT, машинний зір, цифровий двійник, автоматизований контроль якості, аналітика даних, AI у виробництві та кібербезпека OT. Окремий робот сам по собі не створює темну фабрику. Важливо, щоб обладнання, дані, виробничі завдання й контроль якості працювали як єдина система.
У публічному просторі часто згадують Xiaomi dark factory — високoавтоматизовану фабрику смартфонів у Китаї, де виробничі лінії можуть працювати цілодобово з мінімальною участю людей. У практичніших промислових кейсах часто наводять рішення FANUC для lights-out production: нічні цикли роботи CNC-верстатів, 3D-друку або роботизованих комірок без постійного оператора поруч. Це не фантастика, а поступове перенесення повторюваних операцій у автономний режим.
Ні. Темна фабрика змінює роль людей, але не робить їх непотрібними. Працівники менше виконують монотонні ручні операції й більше займаються налаштуванням, програмуванням, технічним обслуговуванням, аналізом даних, контролем якості, безпекою та покращенням процесів. У такій моделі людина не стоїть біля кожної кнопки, але відповідає за те, щоб система працювала правильно.
Головна користь — стабільніша й довша робота виробництва. Автономні дільниці можуть працювати вночі, між змінами або без постійного оператора, що зменшує простої й краще використовує дороге обладнання. Додатково темна фабрика допомагає знизити кількість ручних помилок у повторюваних операціях, покращити контроль матеріалів, швидше знаходити брак і точніше відстежувати стан виробничого процесу.
Головний ризик не в самій темряві, а в надмірній довірі до погано інтегрованої автоматизації. Якщо MES не бачить реального стану цеху, SCADA дає неповні дані, датчики некалібровані, кібербезпека слабка, а роботизована комірка не має продуманих правил безпеки, автономність швидко стає проблемою. Темна фабрика потребує надійних даних, резервних сценаріїв, сервісу, кіберзахисту й чітких меж, коли система повинна зупинитися та викликати людину.
