Ханжество – що це таке та хто така людина Ханжа

Ханжа — це лицемірно налаштована людина, що ховається під маскою набожності, показної чесноти.

Що таке ХАНЖА — визначення простими словами.

Простими словами, Ханжа — це людина, яка засуджує пороки та гріхи оточуючих і при цьому зовсім не помічає своїх. Людина, яка спеціально вишукує недоліки в інших, з метою публічного їх засудження. Це специфічна особливість особистості, яка проявляється через обман, маскування, приховування справжніх мотивів.

Хто такий ханжа простими словами – це індивід, що робить спроби підвищити свою значимість (ЧСВ) в очах оточуючих людей через приниження інших і звеличення себе, своїх кращих якостей.

Ханжа — синоніми:

В якості синонімів до терміна «ханжа» можна використовувати:

• Святенник;
• філістер;
• лицемір;
• брехун;
• фарисей;
• пусто свят;
• обманщик.

Що таке ХАНЖЕСТВО.

Якщо ханжа – це суб’єкт, то ханжество є об’єктом. Ханжество – це форма поведінки, яка демонструє благочестя, хоча сповідувані ідеї – чужі людині. Така форма поведінки має на увазі подвійні стандарти. Тобто одне і те ж правило застосовується по різному до людей і безпосередньо до самого суб’єкту.

Ханжество, в більшості випадків, виражається в пристосовницькій поведінці, кар’єризмі, у відносинах гноблення та експлуатації. Фактично означає дотримання моральних норм лише під економічним, духовним або політичним переконанням.

Кілька прикладів з життя:

• «Випускники побачили п’яного педагога і усвідомили його ханжеську натуру».
• «Марію не вважали ханжею, адже замість того, щоб дивитися за недоліками інших, вона стежила за собою».
• «У передвиборчих перегонах – кожен кандидат – ханжа. Він думає тільки про власну вигоду ».

Історія виникнення терміна «ханжа».

Скоріш за все, слово «ханжа» прийшло до нас з турецької або арабської мови – «ẋаdžу» або «haǧǧi» відповідно в обох мовах мають одне значення «паломник». Вважається, що в ісламській релігії, кожен мусульманин, не залежно від способу життя, повинен здійснити подорож до святих місць Мекки хоча б раз за своє життя.

В Українській мові, слово з’явилося орієнтовно у XVIII столітті та застосовувалося в основному стосовно іновірців. Стрімке поширення терміна «ханжа» почалося після розпаду СРСР, коли спостерігалося численне звернення людей до релігії та церкви.

Причини ханжеської поведінки.

Оскільки поняття «ханжество» має психологічну основу, причини можуть видозмінюватися залежно від особливостей особистості та інших чинників. Нижче наведемо кілька основних причин, які впливають на таку поведінку індивіда:

• Психологічна травма. Інтенсивні травмуючі впливи на психіку людини, чинять негативний вплив на імунітет та на здатність мислити ясно. Внаслідок чого, будь-яка невідповідність установкам викликає озлобленість та агресію.
• Занадто суворе ставлення батьків до дитини. Діти залежні від схвалення дорослих, тому намагаються з батьками вести себе так, щоб заслужити це саме схвалення через придушення власних бажань.
• Вузький кругозір. Можлива відсутність об’єктивної оцінки того, що відбувається.
• Стереотипне мислення, часто сформоване в результаті впливу засобів масової інформації чи пропаганди, не допускає можливості прийняття нових прогресивних ідей.
• Незрілість психічної системи. Дитячі мрії, підліткові фантазії та реалії життя дорослої людини розходяться, провокуючи подібну поведінку.

Кожному, хто тим чи іншим способом прагне стати кращим, загрожує небезпека стати ханжею. І лише той, хто обрав курс на те, щоб бути більш чуйним, відкритим та сильним, може уникнути проявів цього поняття у своєму житті. Не варто розглядати поняття «ханжество», як провину людини, скоріше, як її трагедію.

Поняття «ханжа», «ханжество» в літературі.

Для того, щоб краще розкрити зміст цих понять, варто звернутися до образів, які розкриті в літературі.

• С. Вітте в збірнику «Спогади» визначає поняття так: «Вона була дуже релігійна, — але релігійність ця виявлялася в великому ханжестві».
• І. Кант назвав ханжество – набожністю, яка позбавлена чесноти.
• В. Гюго відзначав: «В самих секретних закуточках ханжества, проживає непереможна любов до скандальних обставин».

Кожен з авторів описує поняття в іншому ключі, що дає нам можливість скласти більш повну картину про значення слова.

Письменник А. Черницький описав наступним чином:

«Лицемірство – визначення оборонне, ханжество – наступальне. Ханжа – це лицемір, який обвинувачує навколишніх у власних гріхах ».

Ключові характеристики ханжества.

Перш за все, варто розуміти, що прояв лицемірства може бути свідомим (людина лицемірить спеціально) і неусвідомленим.

Свідоме чи усвідомлене лицемірство полягає в «носінні» людиною, певної праведної моральної маски. Спостерігається майстерна маніпуляція людьми, гра на недоліках і комплексах інших людей, меркантильність, обман заради власної вигоди. Тут людина чітко розуміє мотиви власних дій, проте приховує їх перед іншими.

У той час, як при неусвідомленому прояві рис ханжі, людиною може рухати бажання виділитися, отримати повагу в суспільстві. При цьому така поведінка може бути обманом, перш за все, самого себе, або несвідомою спробою заховати свої негативні т слабкі сторони. Фактично, людина не хоче бути тим, ким вона є насправді, через страх, що не буде прийнята суспільством або тим колом спілкування, у якому вона знаходиться.

До ключових рис ханжества можна віднести:

1. Демонстративність і манірність поведінки.
2. Невідповідність справ, внутрішній сутності людини.
3. Крайнощі в запереченні розбещеності, аморальності.
4. Завищені претензії до сторонніх людей.
5. Відстоювання власної точки зору, навіть за умови, що вона апріорі не вірна.
6. Підміна понять.
7. Прихильність до стереотипів.
8. Критиканство.
9. Бажання нав’язувати свою думку та повчати.
10. Судження розпливчасті та непрямолінійні.

Кілька порад про те, як боротися з ханжеством.

Оскільки поняття «ханжество» та «ханжа» негативні, боротися з їх проявами необхідно. Хоча психологи заявляють, що перевиховати таку людину без її згоди неможливо, можна почати з себе. Адже в кожному, тою чи іншою мірою, проявляються відлуння подібної поведінки.

Отже, щоб побороти внутрішнього «ханжу» необхідно:

1. Визнати власні вади та слабкі місця.
2. Приймати свої та чужі недоліки, факапи, провали та помилки.
3. Намагатися бути більш відвертим як з собою, так і оточуючими людьми.
4. Відмовитися від бажання подобатися всім.
5. Відмовитися від стереотипів, штампів та ярликів.
6. Бути відкритим до нових цілей, вершин, досягнень.
7. Помічати радості в повсякденних дрібницях.

Ханжеству може протистояти лише поведінка, заснована на гуманізмі, чесності, щирості та відкритості.