Демарш – що це таке, визначення, суть, види та приклади, навіщо потрібен і коли оголошується.

Демарш — це офіційний дипломатичний акт або заява, що використовується урядами чи міжнародними організаціями для вираження протесту, прохання або позиції з конкретного питання, часто з метою впливу на політичні рішення чи міжнародні відносини.

Що таке ДЕМАРШ — поняття та визначення простими словами.

Простими словами, Демарш — це офіційний жест або заява, яку робить уряд чи організація, щоб показати своє незадоволення або вимагати певних дій від іншої сторони, наприклад, іншої держави чи міжнародної інституції, і це може бути спосіб привернути увагу до важливих питань, не вдаючись до силових методів.

Походження терміна.

Термін “демарш” має французьке коріння, походячи від слова démarche, що означає “крок” або “дія”. Його використання в дипломатії та політиці почалося в середньовічній Європі, де формальні заяви й дії стали важливим інструментом для вирішення міждержавних конфліктів та встановлення відносин.

Французьке коріння:

• У Франції термін démarche початково використовувався для позначення дій чи маневрів, що здійснювалися з певною метою. У дипломатичній сфері це означало офіційний крок або жест, за допомогою якого одна держава повідомляла іншу про свою позицію щодо певного питання.
• Важливо відзначити, що в той час Франція була впливовою державою, і її дипломатичні процедури стали взірцем для інших європейських країн.

Еволюція в міжнародних відносинах:

• У XVII-XVIII століттях, коли дипломатія набула більш формальних рис, демарш став основним засобом ведення переговорів між державами, зокрема у таких ситуаціях, як врегулювання конфліктів, попередження агресії або вимога дотримання міжнародних угод.
• Наприклад, під час наполеонівських воєн, уряди часто використовували демарші як частину своїх дипломатичних маневрів, щоб уникнути відкритого військового конфлікту або домовитися про припинення вогню.

Використання в сучасних міжнародних відносинах:

• Сьогодні термін “демарш” активно використовується в міжнародній дипломатії для офіційних заяв або дій, що спрямовані на врегулювання конфліктів, підкріплення вимог або вираження протесту. Особливо він важливий для попередження кризових ситуацій і встановлення дипломатичних зв’язків між державами та міжнародними організаціями, як-от ООН чи ЄС.

Таким чином, історичне походження демаршу глибоко вкорінене у французькій дипломатії, а його еволюція продовжувалася протягом століть, відображаючи зміну ролі дипломатії та міжнародних відносин у світі.

Основні характеристики демаршу.

Демарш є багатогранним дипломатичним інструментом, що включає кілька ключових елементів, які визначають його структуру та призначення. Це важлива форма комунікації між державами та організаціями, особливо коли справа стосується політичних або міжнародних суперечок. Давайте розглянемо, що саме складає демарш і як його використовують у різних контекстах.

Складові демаршу.

1. Формальна заява чи жест:
   Основою будь-якого демаршу є офіційне вираження позиції однієї сторони (уряду, організації) з приводу певного питання або події. Це може бути як протест, так і прохання або вимога. Наприклад, уряд може направити демарш іншій державі з приводу порушення прав людини або агресивної політики, як це було у випадку з протестами ЄС проти військових дій Росії в Україні.
2. Мета демаршу:
   Основною метою демаршу є привернення уваги до проблеми та зміна поведінки іншої сторони. Це може бути крок до подальших перемовин або сигнал для запобігання конфлікту. Наприклад, у 2020 році США надіслали демарш Китаю у зв’язку з їх політикою в Південнокитайському морі, що мало на меті підкреслити важливість збереження міжнародних вод та свободи судноплавства.
3. Реакція на зовнішні дії:
   Демарш є відповіддю на дії іншої сторони. Це може бути реакція на порушення міжнародних угод, конфлікти чи загрози. Демарш є невійськовим інструментом, що дозволяє вирішувати конфлікти на дипломатичному рівні.

Типи демаршів.

Існує кілька видів демаршів, залежно від їхньої форми та мети.

Офіційні демарші:

• Офіційні демарші завжди мають формальну структуру та передаються через офіційні канали, такі як посольства або міжнародні організації. Вони можуть бути письмовими або усними, але завжди зберігають чітку формальність і дипломатичну етику.
• Приклад: У 2021 році Європейський Союз видав письмовий демарш Білорусі через порушення прав людини та організацію нелегальної міграції на кордонах з ЄС.

Неофіційні демарші:

• Неофіційні демарші є менш формальними та можуть передаватися через особисті контакти або неформальні зустрічі. Хоча вони не мають офіційної сили, їхня мета може бути настільки ж серйозною.
• Приклад: Під час неофіційних переговорів між США та Іраном, сторони використовували неформальні демарші для обговорення ядерної програми без публічного розголосу.

Відмінності між письмовими, усними та неофіційними демаршами.

• Письмові демарші:
  Письмові демарші є найбільш офіційною формою, оскільки вони задокументовані та можуть стати частиною дипломатичних архівів. Вони використовуються для довгострокового збереження офіційних позицій держави чи організації.
• Усні демарші:
  Усні демарші зазвичай передаються під час зустрічей на високому рівні або через офіційні телефонні дзвінки. Вони можуть бути ефективними в ситуаціях, що вимагають швидкого реагування або неформальної взаємодії.
• Неофіційні демарші:
  Неофіційні демарші є найбільш гнучкою формою і зазвичай не передбачають довгострокових зобов’язань. Їх використовують у ситуаціях, де формальна процедура може бути надто повільною або жорсткою.

Таким чином, демарш — це багатофункціональний інструмент, що може бути як формальним, так і неофіційним, залежно від конкретних потреб і контексту. Він відіграє ключову роль у сучасній дипломатії та політиці, дозволяючи державам та організаціям ефективно комунікувати й впливати на рішення інших сторін.

Демарш у повсякденному житті.

Хоча термін “демарш” зазвичай асоціюється з дипломатією та міжнародними відносинами, його принципи можуть бути адаптовані і в нашому повсякденному житті. Неофіційні демарші зустрічаються у різноманітних особистих та робочих стосунках, а також у діяльності громад і спільнот, коли потрібно вирішити конфлікти або висловити своє незадоволення.

Неофіційні демарші в особистих стосунках.

Демарш можна розглядати як спосіб вираження своєї позиції або вимоги не лише на міжнародному рівні, а й у побутових чи робочих ситуаціях. У таких контекстах він часто набуває форми листів зі скаргами, офіційних звернень або прохань про виправлення ситуації.

1. Листи зі скаргами:
   У повсякденному житті демарш може проявитися у вигляді формальної скарги, яку хтось подає до обслуговуючої компанії чи житлового кооперативу через невиконання певних зобов’язань. Наприклад, у випадку з неналежним обслуговуванням в багатоквартирному будинку, мешканці можуть направити колективний лист (форма демаршу), в якому зазначено вимоги щодо виправлення ситуації.
2. Офіційні звернення на робочому місці:
   У робочих стосунках демарш може виглядати як письмове звернення від працівників до керівництва компанії з приводу умов праці або несправедливого ставлення. Наприклад, група працівників може підписати петицію до керівника з проханням переглянути трудовий графік чи умови оплати праці.

Демарші на рівні соціальних та громадських рухів.

На рівні спільнот і соціальних рухів демарш стає важливим інструментом для захисту інтересів та досягнення суспільних змін. Громадські активісти часто використовують демарші у формі офіційних звернень до місцевої влади, щоб вплинути на прийняття рішень, що стосуються певних питань або проблем у громаді.

• Соціальні рухи та формальні демарші:
  Демарші на рівні громад використовуються як засіб тиску на місцеву владу для зміни умов життя або політики. Наприклад, активісти екологічних рухів часто направляють формальні листи-звернення до міських адміністрацій, вимагаючи зупинити вирубку лісів або запровадити стратегії зменшення забруднення повітря.
• Приклади демаршів у громадах:
  У багатьох містах України громадські організації використовують демарші для вирішення конкретних проблем. Наприклад, у 2021 році активісти з Києва звернулися до міської влади з офіційним демаршем (зверненням), закликаючи до покращення інфраструктури для велосипедистів та пішоходів.

Таким чином, хоча демарш найчастіше асоціюється з дипломатією, його елементи можна побачити у багатьох сферах нашого повсякденного життя – від особистих стосунків і робочих питань до колективних дій громад.

Демарш в особистому та сімейному житті.

В рамках сім’ї демарш може проявлятися як конкретний спосіб комунікації між членами родини, коли виникають суперечки або складні ситуації, що потребують уваги та вирішення.

• Заява про потреби:
  У родинному житті демарш може виглядати як чітке та офіційне вираження своїх потреб або бажань одним із членів родини. Наприклад, коли один із партнерів незадоволений домашніми обов’язками або фінансовими питаннями, він може оформити свої вимоги у формі чітко сформульованого звернення до іншого партнера, щоб викликати обговорення і знайти рішення.
• Конфліктні ситуації та шляхи їх вирішення:
  У ситуаціях конфліктів демарш може бути використаний як спосіб примирення або пропозиція альтернативного рішення. Наприклад, якщо батьки не можуть домовитися про виховання дитини або про розподіл домашніх обов’язків, один із них може використати демарш для того, щоб офіційно запросити обговорення або запропонувати консультацію з сімейним психологом.

Демарш у міжособистісних відносинах.

У взаємостосунках, хай то будуть друзі, колеги або сусіди, демарш стає ефективним інструментом для висловлення незадоволення або прохання про зміну поведінки.

• Звернення з вимогами:
  Якщо хтось із сусідів часто порушує правила спільного проживання в багатоквартирному будинку, інші мешканці можуть підготувати колективний формальний демарш, в якому викладуть свої скарги та вимоги щодо дотримання тиші або порядку. Такий спосіб комунікації допомагає уникнути прямого конфлікту та надає можливість розв’язувати проблему цивілізовано.
• Демарш у робочих стосунках:
  У робочому середовищі демарш може бути використаний як інструмент вирішення внутрішніх конфліктів або вказівка на необхідність змін у команді. Наприклад, група співробітників може зробити офіційне звернення до керівництва з проханням змінити робочі умови або вирішити проблему з перевантаженістю роботою.

Таким чином, хоча демарш зазвичай розглядається як політичний інструмент, його адаптація до особистих і сімейних відносин може бути дуже корисною.

Еволюція демаршу в епоху цифрових технологій.

У сучасному світі, коли цифрові технології та соціальні медіа стали невід’ємною частиною комунікацій, концепція демаршу також зазнала змін. Від класичних письмових звернень дипломатів до моментальних публікацій в соціальних мережах, демарш адаптується до нових реалій цифрової ери. Цифрова дипломатія дозволяє урядам, міжнародним організаціям і навіть громадським активістам швидко реагувати на події та звертатися до світової спільноти у реальному часі.

Цифрова дипломатія та майбутнє демаршу.

З розвитком технологій міжнародні відносини стали ще більш прозорими, а комунікація між державами — миттєвою. Традиційні дипломатичні демарші, які раніше передавалися через посольства або консульства, тепер можуть бути висловлені у вигляді публічних заяв у соціальних мережах чи електронних засобах масової інформації.

• Швидкість та відкритість:
  В епоху цифрової дипломатії головною перевагою демаршів є їх швидкість. Держави та організації можуть моментально реагувати на міжнародні кризи або внутрішні політичні події, роблячи офіційні заяви у Twitter (зараз Х), Facebook або інших платформах. Наприклад, Міністерство закордонних справ України регулярно використовує “Х” для реагування на зовнішньополітичні виклики, передаючи офіційні позиції уряду у реальному часі.
• Глобальна аудиторія:
  Соціальні медіа також дозволяють залучати глобальну аудиторію. Замість того щоб передавати демарш виключно дипломатичним каналам, уряди можуть звертатися безпосередньо до громадськості інших держав або міжнародних організацій. Це змінює баланс сил у міжнародних відносинах, оскільки громадськість тепер активно бере участь в обговоренні дипломатичних дій.

Унікальний український феномен: “Фейсбукократія”.

Одним із яскравих прикладів цифрового демаршу в Україні є феномен, який умовно називають “Фейсбукократія” — активне використання соціальної мережі Facebook як платформи для суспільного тиску на урядові та інші офіційні органи. Українські активісти, журналісти та навіть політики часто публікують пости-звернення, які привертають увагу як громадськості, так і влади до важливих проблем. Такі публікації є свого роду цифровими демаршами, що мають потенціал викликати реальні зміни.

• Приклад громадської активності:
  Один із прикладів “Фейсбукократії” — колективне звернення журналістів та громадських діячів під час протестів на Майдані (2013-2014), коли соціальні мережі стали важливим інструментом для мобілізації суспільства та комунікації з міжнародними партнерами.
• Політичні наслідки:
  Під час конфліктів чи кризових ситуацій, громадські ініціативи, поширені через Facebook, часто стають каталізаторами для дій уряду або міжнародних організацій. Такі цифрові демарші можуть мати сильний вплив на рішення на державному рівні, оскільки публічність і масова підтримка створюють тиск на владу.

Перспективи цифрового демаршу.

З кожним роком цифрова дипломатія набирає обертів, а демарші в цифровій формі стають більш поширеними. Можна передбачити, що у майбутньому держави все частіше будуть використовувати цифрові інструменти для офіційного висловлювання своїх позицій, оскільки це не лише швидкий, але й доступний спосіб донесення інформації до широкого кола людей. У цифрову епоху демарш стає не лише дипломатичним інструментом, але й важливим засобом впливу на громадську думку та міжнародну політику.

Таким чином, еволюція демаршу в епоху цифрових технологій, зокрема через феномени, як “Фейсбукократія”, відкриває нові можливості для дипломатії та міжнародних відносин, перетворюючи класичні дипломатичні інструменти на потужний механізм глобальної комунікації.

Поширена плутанина щодо демаршу.

Демарш є важливим інструментом у дипломатії, але його часто плутають з іншими формами дипломатичних комунікацій, такими як ноти протесту, офіційні попередження або формальні скарги.  Тож давайте розглянемо цю ситуацію та відмінності між концепціями:

• Демарш:
  Демарш — це багатофункціональний дипломатичний інструмент, який може бути як офіційним, так і неофіційним. Його мета полягає не лише у вираженні протесту, але й у зверненні до іншої сторони з проханням або вимогою здійснити певні дії, наприклад, змінити політику або припинити певні дії. Демарш може бути усним або письмовим і зазвичай передається через дипломатичні канали.
• Нота протесту:
  Нота протесту, на відміну від демаршу, є офіційним і формальним документом, в якому держава виражає своє обурення або незадоволення певними діями іншої держави. Основна мета ноти протесту — це зафіксувати незгоду і попередити про можливі наслідки. Нота не передбачає вимог до зміни політики, а радше слугує сигналом дипломатичного незадоволення.
• Офіційне попередження та скарга:
  Офіційне попередження або скарга також мають формальні рамки та передаються через дипломатичні канали, але їх метою є попередження про можливі наслідки або документування певного порушення міжнародних домовленостей. Це більш жорсткі форми комунікації, які можуть слугувати першим кроком до подальших дій, таких як санкції або офіційні дипломатичні відповіді.

Висновок.

Підсумовуючи, демарш є важливим дипломатичним інструментом, що використовується для офіційного вираження протесту, вимог або позицій держав та організацій. Від традиційних письмових звернень до цифрових демаршів в епоху соціальних медіа, цей інструмент залишається гнучким та ефективним способом впливу на міжнародні відносини.

FAQ (Поширені питання):