Плутократія (Plutocracy)

Плутократія (Plutocracy) – це термін, який використовується для визначення форми управління державою, в якій вся влада належить багатому класу.

Що таке ПЛУТОКРАТІЯ – поняття, визначення простими словами.

Простими словами, Плутократія – це ситуація, коли країною безпосередньо чи за допомогою поставлених маріонеток в уряді, керують тільки дуже багаті люди чи сім’ї (клани). Як правило, подібні люди тримають у своїх руках цілі галузі економіки, через що, можуть вільно впливати на всі політичні та фінансові процеси в країні.

Походження та застосування терміну (слова) – «плутократія».

Термін «Плутократія», походить від злиття двох грецьких слів: «ploutos» (багатство) та «kratia» (правління). У сучасних реаліях, дане слово здебільшого має певний негативний відтінок. Це пов’язано з тим, що плутократія, як форма правління має на увазі відсутність демократичних та соціальних свобод для населення.

Слід зазначити, що подібна форма правління досить часто зустрічалася в історії. Як правило, це явище спостерігалося в тих країнах, які мають величезну кількість природних ресурсів, таких як вуглеводні та дорогоцінні метали. Наявність такої прибуткової галузі, формує певне коло багатих людей, які власне і контролюють видобуток та збут подібних ресурсів. Само собою, що ці люди, як правило, хочуть підтримувати сприятливі умови для власного збагачення всіма доступними методами. Фінанси дозволяють придбати політичну владу через лобіювання «потрібних» законів, вливань в агітацію, пропаганду в ЗМІ, прямий підкуп депутатів, або юридичний тиск. За своєю суттю, плутократія тісно пов’язана та переплітається з клептократією та олігархією.

Економічна нерівність та життя в умовах плутократії.

Як правило, в країнах, де багаті клани контролюють уряд, спостерігається величезна різниця в економічному плані між різними класами населення. Це безпосередньо пов’язано з тим, що багатий клас дбає лише про збереження та примноження власних капіталів. Потреби малозабезпечених класів, не є пріоритетними. В результаті, люди у яких не так багато грошей, можуть виявитися не в змозі зробити зміни у своїх урядах, та поліпшити стан справ. Слід зауважити, що коли соціальні хвилювання набирають критичну масу, багаті люди роблять невеликі поблажки та намагаються тим чи іншим чином погасити народні протести. Це робиться суто з прагматичних мотивів, оскільки саме завдяки експлуатації простих робітників стає можливим подальше домінуюче існування.

На щастя, в сучасному світі вже досить рідко зустрічається пряма плутократія. За великим рахунком, це пов’язано з розвитком демократії та вільним рухом інформації. Проте, політика та фінанси завжди були та будуть тісно пов’язані. Так що, люди з великими грошима (олігархи) завжди знайдуть важіль тиску на уряд.