Бенефіціар – це фізична чи юридична особа, яку ви як благодійник вказуєте у певних юридичних документах (наприклад, у заповіті чи полісі страхування життя), щоб після вашої смерті, ця особа могла отримати всі чи частину ваших активів. У бізнесі Бенефіціар – це особа, яка безпосередньо отримує фінансову вигоду зі своїх активів.
Що таке БЕНЕФІЦІАР — поняття, визначення простими словами.
Простими словами, Бенефіціар – це будь-яка особа, яка отримує вигоду з чогось (зазвичай, йдеться про грошову вигоду). У фінансовому світі під бенефіціаром зазвичай розуміється особа, яка має право отримувати виплати від трасту, заповіту чи полісу страхування життя. Надходження від виплати можуть бути використані для оплати фінансових потреб, тих, які пов’язані зі смертю, наприклад, організації похорону та інших витрат, пов’язаних із закінченням життя, поряд із повсякденними рахунками, такими як іпотека та догляд за дітьми.
Бенефіціара можна вказувати безпосередньо у документах, або ним може стати особа, яка виконала умови для отримання будь-якого вказаного майна. Ви можете вказати більше одного одержувача, який необов’язково має бути вашим родичем. Бенефіціара можна змінити у будь-який час. Для цього зазвичай потрібне заповнення необхідних документів.
Хто може стати бенефіціаром?
Вибір бенефіціарів та своєчасність цього вибору – це дуже важливо. Народження чи усиновлення дитини, шлюб чи розлучення можуть вплинути на початковий вибір. У міру виникнення нових ситуацій переглядайте призначення одержувача, щоб переконатися, що ваш вибір, як і раніше, доречний. Те, кого ви називаєте бенефіціаром, залежить від ваших обставин.
Ось кілька прикладів бенефіціарів:
- одна людина;
- кілька людей;
- довірчий керівник створеного вами трасту;
- благодійна чи некомерційна організація;
- неповнолітній (дитина до 18 років).
Як правильно вказувати бенефіціара.
Іменуючи бенефіціарів у документах, важливо ідентифікувати їх якомога чіткіше із зазначенням усіх контактів. Це полегшить їх пошук та знизить ймовірність виникнення суперечок щодо допомоги у разі смерті благодійника. Наприклад, якщо ви напишете “дружина [або чоловік] застрахованого” без конкретного імені, колишній чоловік теж може вимагати компенсацію у разі вашої смерті.
Окрім іменування бенефіціарів, ви повинні вказати, як потрібно діяти, якщо один або кілька бенефіціарів не можуть бути знайдені. Наприклад, припустимо, що у вас є двоє дітей, і ви призначаєте кожному з них половину спадщини у разі смерті. Якщо один із дітей помирає раніше за вас, чи хочете ви, щоб інша дитина отримала весь спадок або щоб спадкоємці померлої дитини отримали його частку?
Два типи бенефіціарів.
Бенефіціари можуть бути «основними» та «умовними».
- Основний бенефіціар отримує спадок, якщо його чи її можна буде знайти після смерті благодійника.
- Умовний бенефіціар отримує спадок у разі смерті благодійника, якщо основного бенефіціара неможливо знайти.
Як не помилитись у виборі бенефіціара.
Вибір бенефіціара – найчесніший і найнадійніший спосіб залишити комусь гроші після вашого відходу. Але цей процес також вимагає врахування як суми грошей на кону, так і здатності одержувача впоратися з потенційно непередбаченим прибутком. Є кілька ключових моментів, які потрібно врахувати, вибираючи бенефіціара:
Продумайте, як забезпечити неповнолітнього.
Забезпечення дітей головна мета призначення бенефіціара свого майна. У такій ситуації краще призначити бенефіціаром надійного дорослого опікуна або разом із юристом створити траст для управління та розподілу коштів. Не варто називати бенефіціаром дитину, адже закон забороняє будь-кому отримувати виплати до досягнення повноліття. Більшість страхових компаній не виплачуватимуть допомоги особам молодше 18 років. Проконсультуйтеся з адвокатом, якщо у вас є дитина-інвалід або дитина з особливими потребами. Найкращий спосіб забезпечити її після вашої смерті – працювати з повіреним, щоб створити траст на користь дитини.
Візьміть до уваги вміння вашого бенефіціара розпоряджатися грошима.
Якщо ваш бенефіціар не може керувати грошима, створіть траст та призначте довірчого керівника для інвестування та виплати коштів від його чи її імені.
Постійно актуалізуйте інформацію про свого бенефіціара.
Одна з найпоширеніших помилок – це невчасне зазначення бенефіціарів. Допустимо, ви самотні, і назвете свою матір головним бенефіціаром, але пізніше ви виходите заміж. Якщо ви не оновили одержувача своїх активів, все одно вони будуть переведені вашій матері.
Проконсультуйтеся з фахівцем.
Отримайте спадок за вказівкою бенефіціарів, зв’язавшись із ліцензованим страховим агентом та адвокатом, які проведуть вас через весь процес.
Чого категорично не можна робити під час вибору бенефіціара.
Не вибирайте ненадійного довірчого керівника! Немає сенсу витрачати свій час на вибір бенефіціара, якщо ви назвали безвідповідального піклувальника. Ця особа відповідатиме за керування активами трасту вашого бенефіціара і стежитиме за тим, щоб ваші побажання виконувались.
Які права має бенефіціар.
Бенефіціари мають право на отримання певної кількості інформації про траст, бенефіціаром якого вони є. Опікуни зобов’язані розкривати їм цю інформацію. Однак іноді довірчі власники неохоче розкривають певну інформацію про траст, або бенефіціари не знають, що вони мають право бачити трастові документи, в яких викладаються умови трастів, особистість довірених осіб та активи у трасті, а також трастовий договір, будь-які акти про призначення/вихід на пенсію та трастові рахунки.
Бенефіціари, як правило, не мають права переглядати будь-які документи, що стосуються процесу прийняття рішень довірчими керівниками, такі як протоколи будь-яких зборів довірчих керівників.
Що таке бенефіціарний власник – хто це?
Зазвичай, досить просто знайти зареєстровану адресу компанії, її назву та імена деяких її працівників. Але знайти ім’я справжнього власника — це зовсім інша історія.
Власники бізнесу часто гордо пишуть свої імена на дверях офісів та в документах, які вони заповнюють для створення компаній. Але у більшості країн світу вказувати своє ім’я у цих документах насправді не потрібно. Це означає, що корупціонери, торговці зброєю та наркотиками теж можуть бути власниками бізнесу, з тією різницею, що вони вважають за краще не вказувати свої імена в документації компанії. Це дозволяє створювати «анонімні компанії», які ідеально підходять для приховування незаконних коштів.
Анонімні компанії (також звані фантомними фірмами або підставними компаніями, хоча не всі підставні компанії є анонімними) – це об’єкти, які створюються для приховування особистості їхнього справжнього власника, людини або групи людей, які управляють компанією насправді. Тих, хто контролює грошові потоки або отримує від компанії прибуток. Цих людей називають бенефіціарними власниками – особами, які мають права володіння будь-якої форми власності, навіть якщо право власності на неї належить комусь іншому. Анонімні компанії часто мають дуже мало співробітників або зовсім їх не мають. Більшість із них навіть не ведуть реального бізнесу. Їх можна використовувати для приховання незаконних підприємств або сприяння незаконній діяльності, як-от ухилення від сплати податків.
Прямо зараз хтось може відкрити компанію в одній із багатьох країн світу, навіть не надаючи жодної інформації про фактичного власника. Можливість створити компанію, яка переміщує потоки грошей, відкриває дочірні фірми та діє як юридична особа, не надаючи даних про те, хто зрештою володіє нею – це рецепт ідеального злочину.
Як пов’язані Панамські документи з бенефіціарним правом власності.
На початку 2016 року Міжнародним консорціумом журналістів розслідувачів (ICIJ) було оприлюднено так звані «Панамські документи», які являли собою безпрецедентний витік 11,5 млн. файлів із бази даних четвертої за величиною офшорної юридичної фірми у світі Mossack Fonseca. Ці документи докладно показують бенефіціарне право власності кількох тисяч офшорних корпорацій. Документи показують безліч способів, за допомогою яких багатії можуть використовувати секретні офшорні податкові режими. Національні лідери, політики, члени їхніх сімей та найближчі соратники з усього світу використали офшорні податкові притулки.
Більша частина використовувалася на законних підставах, але схоже, що деякі бенефіціарні права були приховані за мерзенними чи незаконними мотивами.
Сьогодні дані про бенефіціарного власника компанії є ключовою вимогою міжнародної податкової прозорості та боротьби з ухиленням від сплати податків, а також іншими злочинами у фінансовому світі.
Підсумок.
Отже, одна з найважливіших речей, у якій необхідно переконатися після виходу на пенсію (якщо не раніше) – це те, що всі ваші активи потраплять у надійні руки. Нездатність назвати бенефіціарів і скласти фінансові плани може мати катастрофічні наслідки для фінансового здоров’я сім’ї. Якщо людина вмирає, не залишивши заповіту, її активи розподіляються відповідно до законів про спадкування.
