Конституція — це основний і головний закон будь-якої держави, він передбачає проголошення прав і свобод громадян та їх гарантію. Норми конституції передбачають також і опис суспільного ладу держави, домінантну форму правління, способи територіального устрою. У документі прописується також і процес формування центральних і обласних органів управління, описується герб та прапор, наводиться текст національного гімну.
Що таке КОНСТИТУЦІЯ — поняття, визначення простими словами.
Простими словами, Конституція — це основний закон країни, що має правове закріплення на рівні вищих інстанцій. У ньому прописано низку основних положень, які допомагають структурувати життя в державі. У документі зафіксовано важливі інститути, норми та цінності, а також і основні моменти, пов’язані з врегулюванням роботи органів влади.
Якщо узагальнити все сказане вище, можна вивести основні особливості конституції як вищого правового документа країни.
- Вона описує і закріплює державний лад, форму правління і повноваження місцевих представників влади;
- Здійснює перерахування і закріплення прав і свобод людини й громадянина;
- Відрізняється стабільністю: зміни в документ вносяться вкрай рідко і тільки після спеціального голосування;
- Стає основою для чинного законодавства;
- Для прийняття конституції або внесення правок в її текст існує спеціальний порядок;
- Документ має пріоритетне значення на всій території держави;
- Це правовий акт прямої дії.
Основні функції КОНСТИТУЦІЇ.
Функції конституції відрізняються широтою охоплення — нормативно-правовий акт такого типу призначений для регулювання практично всіх сфер життя громадян. Можна виділити кілька основних факторів:
- Установча функція. Її суть полягає в тому, що конституція вважається основою для існування будь-якої правової держави.
- Зовнішньополітична. Її важливість полягає в регулюванні міжнародних політичних відносин, в тому числі й характеру міжнародної політики.
- Організаторська. Мета такої функція полягає в описі перспектив розвитку країни й основних завдань, які належить вирішити уряду і народу.
- Ідеологічна (присутня не в усіх). Деякі нормативно-правові акти влаштовані таким чином, що в них додатково фіксується також і політичне комуністичне вчення. Так було в процесі створення Конституції СРСР.
- Юридична. Роль конституції в цьому випадку полягає в правовому регулюванні відносин різних сфер діяльності громадян.
Саме поняття Конституція означає, що вона встановлює і охороняє економічні, соціальні, політичні та правові відносини в суспільстві країни. Узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що цей нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення народного суверенітету, розподіл влади на три основних гілки (законодавча, виконавча, судова), а також гарантії прав та свобод громадян.
Багато в чому конституція передбачає відображення особливостей держави і її громадян. Вона допомагає в питаннях самоідентифікації, стає основою для формування світогляду громадян, дозволяє проводити контроль різних сфер відносин в зрізі людина-людина і людина-держава.
Характеристика конституції: основні різновиди.
За формою конституція існує у двох основних різновидах – юридична та фактична. У таких двох типів є кілька відмінних характеристик:
- Перший варіант спрямований на регулювання правових відносин між суб’єктами.
- Другий різновид має справу з реально існуючими відносинами: описує тонкощі їх існування, права і обов’язки сторін та багато іншого.
Існує ще кілька видів конституції:
- Кодифікована. Основною особливістю такого нормативно-правового акту є те, що він єдиний необхідний для регуляції різного характеру правових відносин між суб’єктами.
- Некодифікована відрізняється від попереднього варіанту тим, що є ще ряд документів, який призначений спеціально для регуляції відносин.
- Змішаний тип містить доктринальні тлумачення, опис звичаїв, а також і перерахування парламентських законів і судових прецедентів.
Норми конституції можуть бути як жорсткими, так і гнучкими. Гнучкі нормативно-правові акти можуть змінюватися при прийнятті відповідного закону. Жорстка конституція може бути змінена тільки при дотриманні цілого комплексу дій. Щоб прийняти поправки, проводиться референдум, починається голосування депутатів, може також знадобитися ратифікація з боку окремих суб’єктів держави.
Існує ще два види конституції в залежності від терміну її дії. Це постійні і тимчасові нормативно-правові акти.
Історія конституції: від перших варіантів до сучасних.
Якщо говорити про цей документ у сучасному значенні, тоді варто сказати, що перша конституція з’явилася в США. Вона являла собою звід основних законів, функцією якого було правове регулювання різних відносин. У той час цей унікальний документ став необхідною правовою базою, під яку і підлаштовувався весь цивільний демократичний лад в цілому.
Але прототипи конституції існували ще набагато раніше. Ще за кілька століть до початку нашої ери починали створюватися закони, покликані регулювати відносини громадян. Солон, Сервій Туллій і Лікург були першими, хто створив правовий звід правил для життя людей. Але при цьому далеко не завжди документ був зафіксований у письмовому вигляді.
Наприклад, закон Спарти (Велика ретра) передавався виключно усним шляхом з покоління в покоління. Ці положення багато в чому регулювали життя суспільства. Цікаво в такому законі також і те, що саме народ наділявся повнотою влади. Перед тим, як прийняти остаточне рішення, збиралася рада біля річки. Під час таких зібрань вносилися пропозиції або обговорювалися вже існуючі положення. Таким чином, творцями прототипів конституції були самі громадяни.
Відповідно до думки ряду істориків, перша державна конституція була сформульована і затверджена в невеликій державі – Сан-Марино. Вона була прийнята ще в 1600 році, і з того часу так і використовується в якості основного правового акту. Цікаво також і те, що в її основу було покладено конституцію від 1300 року, яка регулює правові відносини в місті.
Згідно з іншими даними, найстарішою конституцією є англійська Велика Хартія вольностей — або Magna Carta. З цієї причини Великобританію заведено вважати батьківщиною конституціоналізму.
Ще одні історики знаходять корені конституції в Україні. Документ Пилипа Орлика був створений в 1710 році на території Османської Імперії. Його основний зміст стосувався прав і вольностей Війська Запорозького. Документ був укладений між самим Пилипом Орликом і старшинами. Проте, цей акт не мав ніякого юридичного підкріплення.
Ще один з перших зразків конституції – документ США. Створення конституції США відбувалося в кінці XVIII століття і використовується донині. Цей закон був прийнятий 17 вересня 1787 року і став першою конституцією, закріпленою в письмовому вигляді. Документ приймався на раді в Філадельфії та вважається першою конституцією у звичному для нас розумінні слова.
Складається нормативно-правовий акт США з 7 основних частин, і всі 27 поправок є невід’ємною його частиною. Він описує домінантний державний лад, обґрунтовує територіальний поділ, здійснює поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки.
Таким чином, найпершою конституцією в звичному для нас розумінні була конституція США. Вона мала юридичну силу, була зафіксована на папері і продовжує функціонувати до цього дня.
Основи конституції України.
Конституція країни є основним законодавчим актом, на якому і будується вся правова база в цілому. Україна не виняток: сьогодні правові відносини між громадянами регулює документ, прийнятий 28 червня 1996 року.
Основними особливостями нормативно-правового акту є:
- Чільне місце в загальній ієрархії народного права. Закони та різні підзаконні акти обов’язково за своїм змістом повинні відповідати конституції України;
- унікальна система прийняття — документ вступає в дію тільки після схвалення переважною більшістю;
- узагальнена форма викладу. Конституція України побудована таким чином, що на підставі кожної статті можна створити самостійний правовий акт;
- зміни вносяться тільки згідно з існуючими правилами. Спочатку розробляється законопроєкт змін, який повинні схвалити депутати у Верховній Раді.