Демократія – це термін який застосовується для опису політичної системи управління державою, ідеї та концепції, заснованої на принципах народної влади. Буквально, слово «демократія», перекладається як «влада народу» і має Давньогрецьке походження, адже саме там сформувалися і були реалізовані основні ідеї демократичної концепції управління.
Що таке ДЕМОКРАТІЯ – поняття та визначення простими словами.
Простими словами, Демократія – це система управління державою, джерелом влади в якій є сам народ.
Саме народ вирішує, які закони та норми необхідні для гармонійного існування і розвитку держави. Таким чином, кожна людина в демократичному суспільстві отримує певний набір свобод і зобов’язань сформованих з урахуванням інтересів всієї спільноти. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що демократія – це можливість для кожної людини вільно брати участь у безпосередньому управлінні своєю державою, суспільством і особистою долею кінець кінцем.
Форми демократії.
Дізнавшись визначення терміну «демократія», закономірно виникають запитання на кшталт: «А як саме, народ керує державою?» і «Які існують форми та способи демократичного управління?». В даний момент існує дві основні концепції здійснення народної влади в демократичному суспільстві. Це:
- Безпосередня демократія
- Представницька демократія
Що таке Безпосередня (пряма) демократія?
Пряма демократія – це система при якій всі рішення приймаються безпосередньо самим народом через його пряме волевиявлення. Дана процедура стає можливою завдяки проведенню різних референдумів і опитувань. Наприклад, це може виглядати наступним чином: В державі «N», потрібно прийняти закон про заборону вживання алкогольних напоїв в певний час. Для цього проводиться референдум, на якому жителі голосують «За» або «Проти» цього закону. Рішення про те, чи буде прийнятий закон чи ні, формується виходячи з того як проголосувала більшість громадян.
Варто зазначити, що з урахуванням розвитку сучасних технологій, подібні референдуми можуть проходити досить швидко та ефективно. Річ у тім, що практично всі громадяни мають сучасні гаджети (смартфони) за допомогою яких і можна проводити голосування. Але, скоріш за все, прямою демократією держави користуватися не будуть, принаймні в повному обсязі. Це пов’язано з тим, що безпосередня демократія має ряд проблем, про які ми поговоримо нижче.
Проблеми прямої демократії.
До основних проблем прямої демократії можна віднести такий аспект як: кількість людей. Річ у тому, що принцип постійного прямого народного управління можливий тільки у відносно невеликих соціальних групах де можливі постійні обговорення і компроміси. В іншому випадки, рішення завжди будуть прийматися на догоду настроям більшості, не враховуючи думку меншості. З цього випливає, що рішення можуть бути прийняті на основі симпатій більшості, а не на логічних і обґрунтованих думках меншості. В цьому і полягає головна проблема. Річ у тім, що за фактом, не всі громадяни є, так би мовити політично та економічно грамотними. Відповідно, що в більшості випадків, прийняті ними (більшістю) рішення будуть заздалегідь невірними. Якщо вже говорити зовсім простими словами, то буде не вірно довіряти управління важливими політичними та економічними справами, людям, які в цьому не розбираються.
Що таке Представницька (репрезентативна) демократія?
Представницька демократія – це найпоширеніший вид управління державою, при якому люди делегують частину своїх повноважень обраним на виборах фахівцям. Простими словами, репрезентативна демократія – це коли люди вибирають собі владу шляхом народних виборів, і вже потім на обрану владу лягають зобов’язання з управління країною. Люди у свою чергу залишають за собою право контролювати владу використовуючи різні важелі впливу: імпічмент, відставка уряду (чиновника), революція, люстрація, референдум, тощо.
На даному етапі розвитку людського суспільства, саме Представницька демократія показує себе найефективнішим способом управління, але і вона не позбавлена недоліків. До основних проблем даної форми можна віднести: бюрократію, популізм, корупцію, узурпацію влади та інші неприємні моменти. Саме для запобігання таких проблем, суспільство завжди має бути активним і постійно тримати владу під контролем.
Суть і принципи демократії. Умови та ознаки демократії.
Переходячи до даного відносно великим розділу, в першу чергу варто перелічити основні моменти або так звані «стовпи» на яких базується вся концепція демократії.
Основні стовпи на яких базується демократія:
- Суверенітет народу;
- Уряд формується за згодою народу;
- Діє принцип більшості;
- Дотримуються права меншин;
- Гарантуються основні права і свободи людини;
- Вільні та чесні вибори;
- Рівність перед законом;
- Дотримання правових процедур;
- Конституційні обмеження щодо уряду (влади);
- Соціальний, економічний і політичний плюралізм;
- Цінності толерантності, прагматизму, співробітництва і компромісу.
Отже, ознайомившись з базисом, можна переходити до розбору концепції в більш дрібних деталях.
З чого складається демократія?
Для кращого розуміння всіх ключових моментів демократії слід розкласти концепцію на основні ключові елементи. Всього їх чотири, це:
- Політична система і система виборів;
- Активність громадян в політичному та соціальному житті держави;
- Захист прав громадян;
- Верховенство права (рівність перед законом).
Образно кажучи, зараз ми в подробицях розберемо перераховані вище пункти та з’ясуємо які повинні бути умови для процвітання демократії.
Політична система і система виборів.
- Можливість вибирати своїх лідерів і залучати їх до відповідальності за дії, вчинені бувши на посаді.
- Люди вирішують, хто буде представляти їх в парламенті, і хто очолить уряд на національному та місцевому рівнях. Вони роблять це, вибираючи між конкуруючими сторонами на регулярних, вільних і чесних виборах.
- В умовах демократії народ є вищою формою політичної влади.
- Владні повноваження переходять від людей до уряду тільки на певний час.
- Закони та політика вимагають підтримки більшості в парламенті, але права меншин захищені різними способами.
- Люди можуть критикувати своїх обраних лідерів і представників. Можуть спостерігати за тим, як вони працюють.
- Вибрані представники на національному та місцевому рівнях повинні прислухатися до людей і відповідати на їхні запити та потреби.
- Вибори повинні проходити через регулярні проміжки часу, як це передбачено законом. Ті, хто при владі, не можуть продовжити термін свого перебування на посаді, не просячи згоди у народу на референдумі.
- Для того, щоб вибори були вільними та справедливими, вони повинні контролюватися нейтральним, професійним органом, який однаково ставиться до всіх політичних партій і кандидатів.
- Всі партії та кандидати повинні мати право вільно проводити виборчу кампанію.
- Виборці повинні мати можливість голосувати таємно, без залякування і насильства.
- Незалежні спостерігачі повинні мати можливість спостерігати за голосуванням і підрахунком голосів, щоб гарантувати, що цей процес вільний від корупції, залякування і шахрайства.
- Суперечки щодо результатів виборів розглядає неупереджений і незалежний суд.
- Ключова роль громадян в демократії – брати участь у суспільному житті.
- Громадяни зобов’язані уважно стежити за тим, як їхні політичні лідери та представники використовують свої повноваження, а також висловлювати свої власні думки та побажання.
- Голосування на виборах – важливий громадянський обов’язок усіх громадян.
- Громадяни повинні робити свій вибір досконально розібравшись в передвиборних програмах усіх кандидатів, що забезпечує об’єктивність при ухваленні рішення.
- Громадяни можуть брати активну участь в передвиборчих компаніях, публічних обговореннях і протестах.
- Найважливішою формою участі є членство в незалежних неурядових організаціях, які представляють свої інтереси. Це: фермери, робітники, лікарі, вчителі, власники бізнесу, релігійні віруючі, студенти, правозахисники і так далі.
- В умовах демократії, участь в цивільних об’єднаннях має бути добровільною. Ніхто не повинен бути примушений приєднатися до організації проти своєї волі.
- Політичні партії є неймовірно важливими організаціями в умовах демократії, а демократія стає сильнішою, коли громадяни стають активними членами політичних партій. Однак ніхто не повинен підтримувати політичну партію, тому що на нього тиснуть. В умовах демократії громадяни можуть вільно вибирати, яку сторону підтримувати.
- Діяльність громадян має бути мирною. Поважаючи закон та толерантне відношення до поглядів опонентів.
Захист прав громадян.
- В умовах демократії кожен громадянин має певні основні права, які держава не може відняти. Ці права гарантуються міжнародним правом.
- Громадяни мають право на свої власні переконання. Мають право вільно говорити та писати про те, що думають. Ніхто не може вказувати на те як громадянин повинен думати, у що вірити, про що говорити або писати.
- Існує свобода релігії. Кожен може вільно вибирати свою релігію і поклонятися їй на свій розсуд.
- Кожна людина має право користуватися своєю власною культурою разом з іншими членами своєї групи, навіть якщо їх група є меншістю.
- У засобах масової інформації є свобода і плюралізм. Людина може вибирати між різними джерелами новин і думок.
- Людина має право спілкуватися з іншими людьми, а також створювати та приєднуватися до організацій за своїм вибором.
- Людина може вільно пересуватися по країні, або за бажанням покинути її.
- Людина має право на свободу зібрань і протести проти дій уряду. Однак громадянин зобов’язаний здійснювати ці дії мирним шляхом з повагою до закону і прав інших громадян.
Верховенство права.
- В умовах демократії верховенство закону захищає права громадян, підтримує порядок і обмежує владу уряду.
- Всі громадяни рівні за законом. Ніхто не може зазнавати дискримінації за ознакою раси, релігії, етнічної групи або статі.
- Ніхто не може бути заарештований, ув’язнений або вигнаний безпідставно.
- Людина вважається невинною якщо її вина не доведена відповідно до закону. Той, кого звинувачують в скоєнні злочину, має право на справедливий і відкритий розгляд в неупередженому суді.
- Ніхто не може обкладатися податком або переслідуватися, за винятком випадків, передбачених законом.
- Ніхто не вищий за закон, навіть король або обраний президент.
- Закон справедливо, неупереджено і послідовно застосовується судами, незалежними від інших гілок влади.
- Катування та жорстоке і нелюдське поводження абсолютно заборонені.
- Верховенство закону обмежує владу уряду. Жоден урядовець не може порушувати ці обмеження. Жоден правитель, міністр або політична партія не можуть вказувати судді, як вирішити справу.
Вимоги до суспільства для нормальної роботи демократичної системи.
- Громадяни повинні не тільки здійснювати свої права, але і дотримуватись певних принципів і правил демократичної поведінки.
- Люди повинні поважати закон, і відкидати насильство. Ніщо не виправдовує використання насильства проти ваших політичних супротивників, тільки тому, що ви не згодні з ними.
- Кожен громадянин повинен поважати права своїх співгромадян і їх гідність як людей.
- Ніхто не повинен засуджувати політичного противника як зло в чистому вигляді, просто тому, що у нього інші погляди.
- Люди повинні ставити під сумнів рішення уряду, але не відкидати влада уряду.
- Кожна група має право практикувати свою культуру і мати певний контроль над своїми справами. Але, водночас, така група повинна визнати, що вона є частиною демократичної держави.
- Коли людина висловлює свою думку, вона також повинна вислухати думку опонента. Кожна людина має право бути почутим.
- Коли люди висувають вимоги, вони повинні розуміти, що в умовах демократії неможливо догодити абсолютно всім. Демократія вимагає компромісу. Групи з різними інтересами і думками повинні бути готовими домовитися. У даних умовах одна група не завжди отримує все, що хоче, але можливість компромісів веде до загального блага.
У підсумку про демократію:
У підсумку, хотілося б закінчити цю статтю словами дійсно великої людини – Вінстона Черчілля. Одного разу він сказав:
Демократія – найгірша форма правління, за винятком всіх інших, які пробувалися час від часу.
І судячи з усього, він мав рацію.
