Теократія — це термін (слово), що характеризує форму державного правління, засновану на владі релігійних структур.
Що таке ТЕОКРАТІЯ — визначення та поняття простими словами.
Простими словами, Теократія — це система управління державою, де вся повнота політичної влади належить представникам релігійного культу.
Так, наприклад, державою може керувати рада духовенства або конкретна людина, яка на думку релігійної громади гідна виконувати волю Господа на землі. У якості найяскравішого прикладу, можна взяти Ватикан, де теократія представлена у чистому вигляді, і де формальним правителем держави є Папа Римський.
Теократія — історія виникнення та застосування терміну.
Сам по собі, термін «теократія» є злиттям двох грецьких слів: Theos (Бог) і Kratos (Влада), що у підсумку трактується як «Влада Бога» або «Божественна влада».
Вперше цей термін був застосований у першому столітті нашої ери для опису типу правління, що застосовується євреями. Єврейський історик та воєначальник Йосип Флавій припустив, що більшість урядів підпадають під одну з трьох основних категорій: монархію, демократію або олігархію. У свою чергу, форму правління, яку практикували євреї, не можна було віднести ні до однієї з перерахованих вище. Річ у тім, що їх закон був визначений Мойсеєм безпосередньо через Бога. Відповідно і система їх правління, була невід’ємно пов’язана з релігією та «Владою Бога».
Це визначення теократії було поширене до епохи Просвітництва, коли термін почав приймати негативний зміст. Приблизно з 1622 року, англійське значення цього терміну, стало описувати «священний уряд», який працює під божественним командуванням. Святе правління здійснюється групою священиків, які також виступають у якості міністрів. До 1825 року, слово теократія використовувалося для опису релігійного органу з політичною та громадянською владою.
Теократія — суть, ідея та характеристики.
Якщо говорити про суть та структуру теократії, то в першу чергу хочеться відзначити певну схожість даної системи влади, з монархією або диктатурою. Річ у тім, що керівники в теократичній державі, як правило, не обираються демократичним голосуванням народу, а отримують свої посади через сімейний спадок або вибираються попередніми лідерами. Само собою, що всі вони належать до вищого духовенства країни та зберігають свої державні посади без обмежень по терміну.
Ще одним важливим фактором у структурі теократії, є система пріоритетів, яка полягає в тому, що керівники спочатку служать Богу своєї релігії, а вже потім громадянам країни.
При теократії, всі закони, нормативні акти та культурні норми ґрунтуються на релігійних текстах. Питання, що стосуються шлюбу, репродуктивних прав та кримінальних покарань, також визначаються на підґрунті релігійних текстів та їх догматів. Крім усього іншого, при даній формі правління, громадяни, як правило, не мають релігійних свобод та не можуть голосувати по урядовим рішенням.
В яких країнах існує теократія?
Хотілося б відзначити, що теократія, не часто зустрічається у чистому вигляді, і як правило, існує в комбінованому з іншими формами правління стані. І все ж, для прикладу, до країн де вона присутня можна зарахувати:
- Іран;
- Афганістан;
- Саудівська Аравія;
- Мавританія;
- Судан;
- Ємен;
- Ватикан.
Плюси та мінуси теократії:
Переваги теократії.
Існує думка, що однією з головних переваг теократії, є ефективність і швидкість прийняття рішень. Нові закони, поправки та законопроєкти можуть бути підписані та прийняті дуже швидко. Це пояснюється тим, що при теократії відсутня законодавча гілка влади, і чиновники нижнього рівня не обговорюють деталі нових законів місяцями. Як вирішить вище духовенство (влада), так і буде. Спірне перевага на наш погляд, але думки такі існують.
Недоліки теократії.
До основних недоліків системи, можна віднести той факт, що теократія, надає занадто багато влади одній людині. При відсутності системи стримувань та противаг, гіпотетичний лідер може зловживати владою виправдовуючи це волею божества.
