Олігополія (Oligopoly) – це ринкова структура або модель, при якій на ринку однорідних або диференційованих продуктів, існує невелика кількість продавців. Важливо відзначити, що чистою олігополією може вважатися тільки та структура, яка налічує більше двох продавців.
Що таке ОЛІГОПОЛІЯ – поняття, визначення простими словами.
Простими словами, Олігополія — це ситуація, коли на ринку певних товарів чи послуг, існує невелика кількість крупних фірм, які займають більшу частину ринку. Найчастіше, олігополії можна спостерігати у фінансово-витратних та технологічних областях, таких як металургійна, нафтова та газова промисловість, залізниці, суднобудування, авіабудування, галузі високих технологій.
Говорячи про олігополії, слід зазначити деякий зв’язок з більш поширеним та відомим терміном — монополія. По суті, це досить схожі поняття, хоча і мають деякі відмінності.
- Монополія — це коли одна компанія або картель контролює ринок;
- Дуополія — це коли на ринку існує всього 2 великих гравця;
- Олігополія — це коли на ринку більше двох впливових продавців послуг чи товарів.
Слід зазначити, що досить часто, термін «олігополія», застосовується і до моделі дуополії, оскільки по суті, дуополія є особливим випадком олігополії.
Олігополія приклади.
У сучасному світі існує безліч прикладів олігополій, і багато з них знайомі практично кожному. Так, наприклад, на ринках тих чи інших країн існує невелика кількість нафтовидобувних компаній. Подібне можна спостерігати на ринках з виробництва цементу, сталі, пестицидів і так далі.
Якщо звернеться до ринку автомобілебудування в певному регіоні, наприклад, в Німеччині, то можна відзначити, що основну частку ринку там займають концерни Daimler AG (Mercedes-Benz), BMW AG та Volkswagen AG.
Чудовим прикладом дуополії можуть стати виробники мікропроцесорів для настільних комп’ютерів та ноутбуків, а саме Intel і AMD. За фактом, саме 2 цих виробника ділять весь ринок процесорів.
Ринок олігополії. Умови виникнення олігополії.
Олігополії часто виникають природним чином, оскільки компанії ростуть та починають захоплювати все більшу частку ринку, поступово витісняючи або поглинаючи конкурентів. Згодом, число компаній, що пропонують певні продукти та послуги, починає скорочуватися до кількох великих корпорацій. Клієнти у свою чергу при виборі продуктів, схильні довіряти більш іменитим та солідним брендам.
У сформованій олігополії, домінуючі компанії відчувають себе досить вільно та можуть дозволити собі повністю контролювати ціноутворення. Так, наприклад, багато компаній по виробництву мобільних телефонів, значно завищують ціну на свої вироби тільки тому, що вони користуються популярністю та можуть собі це дозволити (Apple, Samsung, Google).
Ще одним фактором впливу домінуючих компаній на ринок в цілому, є взаємини з конкурентами. Так, наприклад, коли компанія знижує ціни, а також пропонує нові послуги чи продукти, конкуренти повинні наслідувати її приклад. В іншому випадку, якщо вони не запропонують покупцям альтернативу, вони можуть взагалі залишитися без тих самих покупців.
Про плюси та мінуси олігополії – коротко.
Якщо говорити про позитивні та негативні моменти олігополії як структури, то потрібно зазначити, що існують як значні плюси, так і мінуси. До плюсів можна віднести те, що великі компанії досить сильно конкурують один з одним, чим стимулюють зростання якості продуктів та науково-технічного прогресу в цілому. Проте подібна конкуренція в поєднанні з величезними можливостями великих фірм, може значно обмежувати появу нових гравців на конкретному ринку товарів та послуг.
Моделі, види та структура олігополії.
- Чиста олігополія — це ситуація при якій фірми виробляють однорідні товари. (Цемент, сталь, нафту, газ.);
- Диференційована олігополія — це ситуація, коли компанії виробляють схожі продукти. (Автомобілі, літаки, телефони, комп’ютери, сигарети, напої і так далі.);
- Колективна олігополія — це коли фірми співпрацюють у визначенні ціни або обсягу випуску продукту. Подібна структура несе в собі ознаки змови та монополізації ринку.
