Кліфгенгер – що це таке в кіно, серіалах, літературі, суть та приклади.

Кліфгенгер – це різновид кінця історії, в якій немає вирішення конфлікту.

Що таке КЛІФГЕНГЕР — поняття, визначення простими словами.

Простими словами Кліфгенгер – це різновид кінцівки, яка має тривожний характер: замість вирішити конфлікт наприкінці оповідання, автор залишає читача у напрузі без відповіді на безліч запитань.

• Кліфгенгер — це коли історія або сюжетна лінія раптово закінчуються або коли відбувається великий поворот сюжету, що залишається невирішеним. Це прийом, який використовується, щоб викликати тривогу, але, що найважливіше, він залишає без відповіді питання, які змушують читача чи глядача захотіти повернутись, щоб дізнатися, що станеться.
• Кліфгенгер – це особливо популярний і широко використовуваний прийом на телебаченні, успіх якого багато в чому залежить від аудиторії, що повертається до перегляду щотижня з епізодами, які мають бути продовжені.
• Кліфгенгер завершує акт, епізод або навіть цілий сезон, коли деякі або всі головні герої наражаються на ту чи іншу небезпеку, і аудиторія змушена чекати результату. Тут часто використовується заголовок “Продовження слідує”. Зазвичай, чим довше глядач змушений чекати, тим більша небезпека.

Походження терміна «Кліфгенгер».

Слово походить від ідеї «звисати зі скелі» (це буквальний переклад терміна): визначення майбутнього персонажа та сюжету історії залишає читачів чи глядачів «на межі» пізнання.

У середині 19 століття дуже популярним став жанр літератури, призначений до переважно підліткової чоловічої аудиторії. У Сполучених Штатах ці оповідання називалися “копійками”, а в Англії – “кошмарними копійками”. Багато які з цих літературних творів були написані у вигляді серіалів, і читачі отримували лише один або два розділи в кожному новому випуску. Щоб зацікавити читачів мелодраматичними сюжетними лініями, автори часто використовували сюжетний прийом, який згодом отримав назву «Кліфгенгер».

Кліфгенгер-фінал розпочався з того, що деякі героїчні персонажі виявлялися буквально звисаючими зі скелі. Іноді герой чіплявся за край урвища чи хапався за корінь дерева, гілку чи камінь. Сенс захоплюючої події полягав у тому, щоб залишити персонажа в небезпечному скрутному стані до виходу наступного розділу. Чи розіб’ється герой на смерть? Чи врятують його в останню мить? Чи виявиться він лиходієм? Всі ці можливі наслідки викличуть інтерес у читача і майже напевно гарантують покупку наступного роману за десять центів.

Кліфгенгер, як сюжетний прийом що створює інтригу, зрештою знайшов своє місце у світі німого кіно. У таких серіалах, як «Небезпеки Поліни», зазвичай фігурують герої або героїні, що опинилися в пастці, здавалося б, неминучих ситуацій. Багато популярних західних серіалів для створення інтриги використовували варіації кліфгенгера.

У серіалізованих телешоу також використовується кліфгенгер, щоб глядачі не відволікалися від екрану щотижня. Якщо сюжетна лінія шоу складається із двох частин, перший епізод зазвичай закінчується кліфгенгером. Без якогось напруженого, невирішеного фіналу глядачі можуть не відчувати потреби дивитися другу частину. Якщо один із постійних акторів шоу опиняється в небезпеці, глядачі часто відчувають сильну потребу побачити розв’язку сюжетної лінії у наступному епізоді.

Приклад кліфгенгера.

Уявіть, що наприкінці фільму головного героя переслідує його антагоніст. Він розуміє, що біжить до краю урвища, і фільм закінчується тим, що він біля краю дивиться у вічі ворогові. Подібний фінал фільму – гарний приклад захоплюючого сюжету, оскільки глядачі залишаються у напрузі, гадаючи, що трапилося з головним героєм.

Приклади кліфгенгерів у літературі.

Ось кілька цікавих моментів, що використовуються у літературі.

«Дім дивних дітей міс Перегрін»

У юнацькому романі Ренсома Ріггса «Будинок дивних дітей міс Перегрін» автор залишає розповідь, що закінчується кліфгенгером.

Головний герой підліток, Джейкоб, виявив таємне життя, яким жив його покійний дідусь. Завдяки цьому відкриття Джейкоб відчуває спокусу залишити своє звичайне життя позаду і приєднатися до секретного світу, частиною якого колись був його дід.

Наприкінці роману Джейкоб залишається в цьому дивному світі, щоб перемогти та захистити незвичайних дітей від злих сил, які їх переслідують. Через це читач залишається у напрузі. Такі питання, як повернеться він до своєї сім’ї та чи зловлять його злі мисливці, залишилися без відповіді. Цей кліфгенгер, ймовірно включений тому що це перша книга в серії, тому в читача залишається бажання прочитати наступний том.

«Найнебезпечніша гра»

Інший приклад кліфгенгера можна знайти в оповіданні Річарда Коннелла «Найнебезпечніша гра», фінал якого залишено швидше як кліфгенгер, ніж як чітке рішення.

Головний герой та всесвітньо відомий мисливець Рейнсфорд упав зі свого корабля і був викинутий на дивний острів. На цьому острові він зустрічає ентузіаста-мисливця генерала Зароффа. Втомившись від полювання на тварин, генерал Зарофф тепер полює на людей, які потрапляють на його острів. Він кидає виклик Рейнсфорду, проте Рейнсфорду вдається вміло обіграти генерала Зароффа у його грі.

Наприкінці оповідання Рейнсфорд і генерал Зарофф зустрічаються віч-на-віч у спальні генерала. Хоча читач може зробити висновок, що Рейнсфорд убив Зароффа, це залишається лише інтерпретацією. Цей відкритий фінал створює кліфгенгер і залишає читача з питаннями без відповіді.

Сучасні приклади кліфгенгерів у серіалах.

Використання кліфгенгерів у серіалах можна розглядати як занадто маніпуляторне, якщо воно не виконується правильно або використовується занадто часто. Має бути відчутне напруження щодо майбутнього персонажа, який зараз звисає зі скелі, у прямому чи переносному сенсі.

«Бондіана»

Класичний шпигунський серіал за участю агента 007 Джеймса Бонда – гарний приклад того, наскільки ефективними можуть бути кліфгенгери. У цих фільмах лиходії зазвичай ловлять протагоніста і поміщають його у небезпечні безвихідні ситуації. Глядачів доводять до країв, чекаючи, здавалося б, неможливої ​​втечі, яку Бонд зазвичай авторитетно демонструє. Саме цей аспект напруги та розслаблення робить захоплюючий фінал таким ефективним для читачів та глядачів.

«Клан Сопрано»

У відомому телесеріалі “Клан Сопрано” у фіналі серіалу представлений кліфгенгер.

Наприкінці епізоду головний герой Тоні Сопрано сидить зі своєю сім’єю за обіднім столом у ресторані. Однак публіці представлені знімки з камери людини, яка має намір вбити Тоні Сопрано. Коли екран стає чорним, щоб закінчити серіал, аудиторія ніколи не бачить, як убивають Сопрано. Хоча ми можемо припустити, що саме це відбувається наприкінці, це все ще залишається на розсуд інтерпретації. Не показуючи, що відбувається, сценаристи створили захоплюючий фінал, залишивши публіку у напрузі.

«Ходячі мерці»

Ще одне телешоу, сумно відоме своїми захоплюючими кінцівками, «Ходячі мерці». Сюжет серіалу – це постійна спроба перемогти зомбі, котрі захопили країну.

У рамках фіналу сезону доля улюбленого героя Глена глядачам невідома. Наприкінці епізоду здається дуже ймовірним, що на нього напали зомбі. Однак, оскільки це не було показано, його стан залишається під питанням. Глядачі були у напрузі, а інтернет-форуми наповнили різні теорії про подальшу долю героя.

«Аркейн»

Чудова, і можливо краща, на цей час екранізація за мотивами всесвіту гри «League of Legends». Серіал може похвалитися чудовим візуальним стилем і музичним супроводом, але найбільшим його плюсом є персонажі, їх сюжетні арки та й історія в цілому. Перший сезон шоу закінчується кліфгенгером, де нам показують усіх основних героїв без завершення їх історій, і останній кадр де Джинкс запускає ракету в зал зборів, залишає кінцівку відкритою і напруженою.

Важливість кліфгенгерів.

Кліфгенгери – важливий інструмент для оповідання, оскільки вони спонукають людей повертатися до перегляду кожного нового сегмента, наприклад, щотижневого випуску телешоу. Шоу або серія книг вважаються успішними, якщо глядачі цікавляться сюжетною лінією, бо тоді вони захочуть продовжувати дивитися чи читати. Таким чином, поки захоплюючий дух створює запитання, фанати хотітимуть відповідей.

Функція кліфгенгерів.

Мета та основна функція чи задача кліфгенгерів – залишити глядачів у напрузі наприкінці історії. Часто це очікування є бажаним ефектом для серії книг, оскільки воно спонукає читачів купити наступний випуск серії.

Підсумки.

Підсумовуючи, можна сказати, що кліфгенгер – це тип фіналу, в якому читачеві не дано чіткого вирішення. Читачеві залишається самому інтерпретувати кінцівку, припускаючи, що могло статися далі. Часто кліфгенгери використовуються в серіалах, оскільки вони залишають публіку в напрузі та хвилюванні перед переглядом наступної серії.