Диверсифікація — це економічний термін (слово), яким заведено називати процес чи стратегію розвитку підприємства таким чином, щоб сфера діяльності постійно розширювалася та забезпечувала захист від фінансових ризиків. Саме слово походить від латинського «diversificatio», що буквально перекладається як: різноманітність.
Простими словами, Диверсифікація — це процес, при якому підприємство не зациклюється на роботі в одній єдиній сфері діяльності, а постійно розширює свою присутність в інших областях бізнесу. Іншими словами, можна сказати, що диверсифікація — це своєрідна страховка від різних ризиків на той випадок, якщо один із напрямів діяльності стане збитковим. Найкращим відображенням концепції диверсифікації може послужити приказка: «Не варто класти всі яйця в один кошик».
Як приклад диверсифікації бізнесу, можна взяти умовну компанію під назвою «АБЦ». Уявімо, що дана компанія спеціалізується на випуску CD – дисків. На певному етапі технологічного прогресу, продукція даної компанії користується широким попитом і фінансовий стан зростає. Але, так не може тривати вічно через той самий технічний прогрес. З появою більш нових та практичних носіїв інформації, CD – диски стають малоефективними та нікому не потрібними у великих обсягах. Таким чином, якщо підприємство «АБЦ», не виробляє нічого іншого крім цих дисків, воно буде зазнавати збитків через зменшення продажів, і в підсумку збанкрутує. Але, якщо компанія паралельно з виробництвом дисків, вела розробки в області нових карт пам’яті або твердотілий жорстких дисків, то вона зможе заробляти на них.
З більш життєвих прикладів можна взяти відому компанію «Samsung», яка спеціалізується на випуску абсолютно різної електроніки. Від найпростіших флешок, до телефонів, телевізорів та холодильників. Таким чином, компанія «Samsung» продовжить заробляти навіть у тих випадках, коли якась із галузей виробництва стане незатребуваною.
З наведеного вище визначення та прикладів, можна зробити висновок, що основною метою або принципом диверсифікації, є забезпечення стабільного розвитку підприємства при скороченні фінансових ризиків.
У сучасній економічній парадигмі, можна виділити три основні види або вектори проведення диверсифікації, це:
За такої стратегії, шлях розвитку компанії полягає в розширенні лінійки виробництва товарів, які характерно пов’язані технологічно та в плані маркетингу. Наприклад, це можуть бути автомобільні концерни, які самостійно виробляють абсолютно всі комплектуючі до своїх автомобілів. Але, навіть за умови того, що весь процес виробництва стає самодостатнім (замкнутим), це не завжди є економічно ефективним і виправданим. Утримання та модернізація всіх ланок виробництва, це досить дорогий процес. Найчастіше, необхідні компоненти набагато вигідніше замовити на стороні. Саме з цієї причини, подібний метод диверсифікації все рідше використовується у сучасному бізнесі.
Дана стратегія спрямована на розширення діяльності компанії у сфері схожій з основною. Наприклад, компанія, яка займається вирощуванням сільськогосподарських продуктів, може відкрити мережу (франшизу) власних ресторанів, де власне і будуть продаватися їх продукти, але в «готовому» вигляді.
Цей вектор розвитку компанії, спрямований на розширення своєї присутності в інших формах діяльності. Фактично, це можна сприймати, як покупку або створення нового паралельного бізнесу.