Синтоїзм (Синто) – що це таке, та в чому суть релігї Японії.

Синтоїзм (Синто) – це древня історична релігія Японії, яка заснована на вірі в існування безлічі богів та духів, які проживають локально в певних святинях або у всьому світі, на прикладі, богині Сонця Аматерасу. Синтоїзм має анімістичні аспекти, тобто переконання, що духи перебувають в природних неживих предметах, фактично, у всіх речах. Для синтоїзму першочергове завдання полягає в тому, що людина живе в гармонії з природою. Етимологічно, синтоїзм або «синто» можна перевести як – Шлях Богів.

Що таке СИНТОЇЗМ (Синто) – поняття, визначення простими словами. Суть релігії – коротко.

Простими словами, Синтоїзм – це не зовсім релігія в класичному розумінні цього терміну, а скоріше філософія, ідея чи культура, заснована на релігійних віруваннях. У синтоїзмі не існує певних канонічних священних текстів, немає формальних молитов, догматів та обов’язкових ритуалів. Замість цього, варіанти поклоніння дуже сильно розрізняються залежно від святині та божества. Дуже часто в синтоїзмі заведено поклоняться духам предків, які згідно з віруваннями, постійно оточують нас. З вищесказаного, можна зробити висновок, що синтоїзм – це дуже ліберальна релігія, націлена на створення загального блага та гармонії з природою.

Походження релігії Синто. Де виник Синтоїзм?

На відміну від багатьох інших релігій, Синтоїзм не має засновника та певної точки зародження у часі. Народи древньої Японії, довго практикували анімістичні вірування, поклонялися божественним предкам та спілкувалися з духовним світом через шаманів. Багато з цих практик, перекочували в так звану першу визнану релігію – Синто (Синтоїзм). Це сталося в період культури Яйой, приблизно з 300-го року до нашої ери по 300-й рік нашої ери. Саме в цей період, деяким природним явищам та географічним особливостям були надані імена різних божеств.

У синтоїстських віруваннях, надприродні сили та сутності, відомі як – Камі. Вони керують природою у всіх її формах та мешкають в місцях особливої ​​природної краси. Крім умовно прихильних духів «Камі», в синтоїзмі присутні й злі сутності – демони або «Оні», які в основному невидимі та можуть мешкати в різних місцях. Деякі з них, представлені як гіганти з рогами та трьома очима. Влада «Оні», зазвичай має тимчасовий характер, і вони не являють собою невід’ємну силу зла. Як правило, для того щоб їх заспокоїти, потрібно виконати певний ритуал.

Основні поняття та принципи в синтоїзмі.

• Чистота. Фізична чистота, духовна чистота та уникнення руйнувань;
• Фізичне благополуччя;
• Гармонія має бути присутня у всіх речах. Вона повинна підтримуватися для запобігання дисбалансу;
• Достаток та родючість;
• Сімейна та родова солідарність;
• Підпорядкування особистості групі;
• Вшанування природи;
• Все у світі, має потенціал, як для гарного, так і для поганого;
• Душа (Тама) мертвих, може впливати на життя, перш ніж вона приєднується до колективного Камі своїх предків.

Боги у Синтоїзмі.

Як і в багатьох інших стародавніх релігіях, божества «синто» уособлюють собою важливі астрологічні, географічні та метеорологічні явища, які коли-небудь траплялися та впливали на повсякденне життя.

Богами творцями, вважаються: Богиня творіння та смерті – Ідзанамі та її чоловік Ідзанагі. Саме їх заведено вважати творцями островів Японії. Далі по ієрархії, верховними божествами заведено вважати богиню сонця – Аматерасу та її брата Сусаноо – бога моря та бурі.

До інших важливих божеств в синтоїзмі, можна зарахувати бога-богиню Інарі, яка вважається покровителькою рису, родючості, торгівлі та ремісництва. Посланник Інарі – лисиця, популярна фігура у храмовому мистецтві.

Також в синтоїзмі особливою повагою користуються так звані – «Сім богів щастя»:

• Ебісу – бог удачі та працьовитості, який вважається покровителем рибалок та торгівців;
• Дайкоку – бог багатства і покровитель всіх селян;
• Бісямонтен – бог воїн-захисник, бог багатства та процвітання. Дуже популярний серед військових, лікарів та служителів закону;
• Бендзайтен – богиня морської удачі, любові, знань, мудрості та мистецтва;
• Фукурокудзю – бог довголіття та мудрості у вчинках;
• Хотей – бог доброти, співчуття та добродушності;
• Дзюродзин – бог довголіття та здоров’я.

Взагалі, пантеон синтоїстських богів, дуже великий, і в нього входять різні божества, що відповідають практично за всі аспекти людського життя.

Святині та вівтарі у синтоїзмі.

У синтоїзмі, священне місце може належати відразу ж декільком «Камі», та попри це, в Японії налічується понад 80 тисяч різноманітних святилищ. Деякі природні об’єкти та гори, також можуть вважатись святинями. Ранні святині, були просто гірськими вівтарями, на які викладали підношення. Потім, навколо таких вівтарів, зводилися прикрашені будівлі. Святині легко ідентифікуються наявністю священних воріт. Найпростіші – це всього лише два вертикальних стовпи з двома більш довгими поперечинами, що символічно відокремлюють священний простір святині від зовнішнього світу. Подібними святилищами, зазвичай керує та опікується головний жрець або старійшина, а місцева громада фінансує цю роботу. Крім громадських святилищ, у багатьох японців в будинках існують маленькі вівтарі, присвячені предкам.

Найважливіша святиня синтоїзму – це Велика святиня Ісе (Храм Ісе), присвячена Аматерасу з вторинною святинею богині врожаю Тойоуке.

Синтоїзм та буддизм.

Буддизм, прибув до Японії у VI столітті до нашої ери, в рамках процесу китайської колонізації. Ці системи переконань, практично не були в опозиції. Як Буддизм, так і Синтоїзм знайшли взаємний простір, щоб процвітати пліч-о-пліч протягом багатьох століть у стародавній Японії. У період 794-1185 років нашої ери, деякі синтоїстські «камі» та буддистські бодгісаттви були формально об’єднані, щоб створити єдине божество, створивши таким чином Рьобу Синто або «Подвійний синто». В результаті, зображення буддійських фігур були включені в синтоїстські святині, а деякі святині керувалися буддійськими ченцями. Офіційний поділ релігій, відбувся аж у 19 столітті.