Селфхарм (Селф-харм, Self-harm) – це патологія внаслідок якої людина схильна навмисне завдавати шкоди своєму здоров’ю, не переслідуючи мети самогубства. Згідно з медичною класифікацією, селфхарм не є певним самостійним захворюванням, а є симптомом різних психічних розладів. Сам по собі, термін прийшов до нас з англійської мови й буквально перекладається як «самоушкодження».
Що таке СЕЛФХАРМ — поняття та визначення простими словами.
Простими словами, Селфхарм — це симптоми різних розладів психіки, при яких людина самостійно завдає собі всілякі каліцтва. Так, наприклад, людина може навмисно робити собі порізи, виривати волосся, робити опіки або навіть ламати кістки. Як правило, тяга до самоушкодження проявляється ще в ранньому або підлітковому віці, і без медичного втручання може тривати роками, перетворюючись в настирливу звичку, від якої складно позбутися. Проте бувають випадки, коли симптоми можуть проявитися і в зрілому віці, так що від цього практично ніхто не застрахований. Також дослідження показують, що жінки набагато частіше скоюють самоушкодження. Приблизно в чотири рази частіше ніж чоловіки.
Важливо розуміти, що дана спрага шкодити власному тілу, в більшості випадків не має на меті покінчити життя самогубством. Це скоріше крик про допомогу, спосіб впорається з внутрішніми психологічними проблемами, і маркер того, що людина потребує допомоги. По-великому рахунку, розмір фізичної шкоди, яку завдає собі людина, не має колосальної ваги. Важливий сам факт того, що людина практикує селфхарм. А це вже свідчить про те, що у неї є проблеми, і якщо їх не вирішувати, то ситуація буде поступово погіршуватися.
Форми (види) селфхарму.
До найпоширеніших форм самоушкодження можна віднести:
- Нанесення порізів або інших каліцтв шкіри (приблизно 70-90% випадків);
- Нанесення каліцтв за допомогою ударів і грубої сили (приблизно 20-45% випадків);
- Опіки (приблизно 15-35% випадків).
До менш популярних форм можна віднести:
- Отруєння різними отруйними речовинами або передозування медичними препаратами;
- Виривання волосся;
- Цілеспрямоване зараження організму для виклику захворювань;
- Навмисні дії по погіршенню стану в період хвороби і затягування періоду одужання;
- Деструктивне абсолютне голодування і зневоднення організму;
Крім суто фізичних способів селфхарму, існують і дії нанесення психологічних травм. До цієї категорії можна віднести:
- Цілеспрямовану втрату роботи;
- Навмисне ведення антисоціального способу життя з метою заподіяння собі моральних страждань;
- Навмисне ведення деструктивних «романтичних» або сімейних відносин, що завдають біль.
Як можна зрозуміти з далеко не повного списку всіляких форм сефхарму, способів заподіяти собі шкоду існує величезна безліч. У більшості випадків все обмежується тільки фантазією і ступенем захворювання пацієнта.
Селфхарм причини.
Говорячи про причини, чому люди починають займатися самоушкодженням, в першу чергу слід розібратися в тому, чого вони намагаються досягти, здійснюючи подібні дії. У більшості випадків, завдаючи собі біль, люди намагаються:
- Довести собі, що вони існують і не є невидимими для суспільства;
- Відчути контроль над собою, своїм тілом і життям;
- Намагаються покарати себе за щось;
- Намагаються таким чином висловити якісь складні приховані почуття і емоції;
- Привернути до себе увагу або повідомити про те, що їм потрібна допомога;
- За допомогою реального болю намагаються заглушити біль від психологічних травм.
До основних причин прийнято відносити наступні фактори:
- Депресія та інші патологічні розлади психіки;
- Кризові і складні події з життя (смерть близької людини, розпад відносин, труднощі вдома або на навчанні/роботі, акт насильства і т.д.);
- Зловживання алкоголем або наркотиками;
- Дитячі травми;
- Фізичні захворювання або інвалідність.
Лікування.
Що стосується лікування, то тут не все так однозначно. Річ у тім, що фахівцеві в першу чергу необхідно з’ясувати справжню причину виникнення подібних симптомів. Залежно від цього, пацієнтові можуть призначити як медикаментозне лікування, так і курс Когнітивно-поведінкової терапії. Як правило, найкращий ефект дає поєднання двох цих методів лікування. У тих випадках, коли людина може представляти серйозну загрозу для власного життя, може знадобитися госпіталізація. У всякому разі, проблема селфхарму, це досить небезпечний симптом, з яким не варто боротися «народними методами» і за допомогою порад з інтернету. Якщо ви дійсно хочете допомогти собі або близькій людині з даною проблемою, без компромісів звертайтеся за допомогою до фахівців.
СЕЛФХАРМ і СУЇЦИД
Попри деструктивну природу до самознищення, самогубство і самоушкодження не завжди йдуть рука об руку. Дійсно, деякі дослідження показують, що від 55% до 85% людей, які практикують самоушкодження, також намагалися вчинити самогубство хоча б один раз. Проте багато експертів визнають, що незважаючи на те, що два цих явища представляються своєрідним позбавленням від болю або мук, мотиви у них абсолютно різні. Все-таки більшість людей з цим розладом не намагаються вбити себе, коли наносять собі шкоду. Замість цього вони намагаються керувати своїми почуттями, не знаючи інших способів висловити свої емоції, особливо занепокоєння, смуток або гнів. В той самий час, подібна практика саморуйнування досить часто може заходити надто далеко, і навіть не усвідомлюючи всієї тяжкості і фатальності наслідків, людина може накласти на себе руки. Таким чином, навіть не дивлячись і на відмінність в мотивах, схильність до суїциду і схильність до селфхарму, можуть привести до одних і тих самих результатів.