Лімб (Limbo, Лімбо) – це концепція, створена Католицькою Церквою, щоб визначити те місце, куди потрапляють душі мертвих людей, щодо яких немає однозначного рішення згідно з католицькою доктриною.
Що таке ЛІМБ — поняття та визначення простими словами.
Простими словами, Лімб (Лімбо) – це місце десь між Пеклом та Раєм.
До нього потрапляють ті душі, які не заслужили пекельних мук, але й райська благодать їм теж не належить. У певному відношенні, це слово можна замінювати більш звичним нам терміном / синонімом – чистилище.
Лімб: суперечки стосовно концепції.
Слід зазначити, що ця концепція викликала безліч протиріч серед Католицької Церкви. Вся річ у тому, що згідно з католицькою доктриною, тільки ті, хто приймає дар Христа, стають хрещеними та можуть увійти до Царства Небесного і жити вічно у присутності Бога. Але що відбувається з людьми іншої віри? Іншим підґрунтям для виникнення концепції лімбу, послужила ситуація, в яку потрапляли ті, хто не вів абсолютно праведне життя, але й не зробив нічого настільки поганого, щоб потрапити на “відпочинок” у пекло. І це всього лише маленька частка питань, що виникли.
Ще трохи плутанини та різновидів Limbo.
Основа католицької доктрини спирається на Христа, його народження та подальше воскресіння зі спокутуванням гріхів всього людства. Виникає питання: що робити з тими, хто жив до його пришестя?
Для розв’язання цієї проблеми було висунуто припущення, що існує два «чистилища»:
- Лімб Батьків (limbus patrum або Limbo of the Fathers).
- Лімб Дітей (limbus infantium або Limbo of the Children).
Що таке Лімб батьків?
Лімб батьків — це тимчасовий стан, у якому праведні люди, що померли до пришестя Христа, провели своє потойбічне життя доти, доки смерть Христа не відкрила небеса людству.
Що таке Лімб дітей?
Лімб дітей – це суперечлива концепція. Найчастіше, даному місцю надають постійний стан. Це місце є певним приймачем обліку дітей, які померли без хрещення.
«Чому вони автоматично не потрапляють до раю?» — спитайте ви. А вся річ у давній дилемі, пов’язаній з первородним гріхом і тим, що всі люди апріорі грішні при народженні, оскільки походять внаслідок падіння Адама. Згідно з католицькою парадигмою, хрещення необхідне для усунення первородного гріха, і ніхто не може потрапити на небеса в стані гріха будь-якого роду, особистого чи спільного.
Підсумок.
Підбивши підсумок, можна сказати, що в цій концепції не існує однозначної та точної думки. Якщо відійти від релігійних питань, то це слово служить визначення проміжного стану, у якому немає нічого поганого чи хорошого.
