Ембарго (Embargo) – це термін, який використовується для визначення державної політики щодо обмежень на торгівлю певними товарами з однією або декількома країнами. Також можна сказати, що ембарго, є більш жорсткою формою економічних санкцій, спрямованих на зміну політичного курсу в тій чи іншій країні.
Простими словами, Ембарго — це жорсткі санкції, які забороняють торгівлю тими чи іншими товарами з країною до якої вони застосовуються. Якщо на країну накладено ембарго, то вона знаходиться у своєрідній блокаді. Вона не може продавати або купувати певні товари та технології, на які накладено ембарго.
Як правило, ембарго є інструментом покарання або впливу на країну, яка тим чи іншим чином порушує міжнародне законодавство (права людини, військова агресія і так далі). У зовнішній політиці, ембарго зазвичай є результатом напружених дипломатичних, економічних або політичних відносин між залученими країнами. Наприклад, після холодної війни, США підтримували економічне ембарго проти Куби у зв’язку з порушеннями прав людини, комуністичним урядом острівної держави.
Наразі подібний інструмент впливу заведено ділити на три основні форми:
Слід також зазначити, що ембарго, як правило, не накладається на такі групи товарів як, продукти харчування та медикаменти, тобто на те, що фізично необхідно для життя населення. Іноді, буває так, що подібні санкції, не забороняють торгівлю певними товарами – зовсім. Часто, на деякі товари, від продажу яких залежить взагалі існування держави, встановлюються певні квоти, в рамках яких ведеться торгівля.
Історично так склалося, що більшість ембарго в кінцевому підсумку зазнають невдачі. У той час, як введені обмеження можуть успішно змінити політику демократичного уряду, громадянам країн, що знаходяться під тоталітарним контролем, не вистачає політичної влади для впливу на свої уряди. Крім того, тоталітарні уряди, зазвичай мало дбають про те, як торгові санкції можуть завдати шкоди їх громадянам. Наприклад, торгове ембарго США і економічні санкції проти Куби, які діють більш як 50 років, значною мірою не змогли змінити репресивну політику режиму Кастро.
Якщо брати ближчий до нас приклад, то Росія вводила економічні санкції проти своїх власних країн-партнерів Грузії, Молдови та України. Подібні санкції були введені у спробі зупинити рух цих країн до капіталістичних економік західного типу. Поки що санкції не принесли успіху. У 2016 році Україна уклала багатонаціональну угоду про вільну торгівлю з Європейським союзом.
В першу чергу слід відзначити, що хоч ембарго і не є летальною зброєю, як кулі чи бомби, воно може завдати істотної шкоди економіці держави.
Введення ембарго здатне відрізати потік основних товарів та послуг цивільному населенню країни, що потенційно може завдати шкоди всій державі. Також введення ембарго негативно позначається на інвестиційній привабливості країни, що у свою чергу, скорочує обсяг зовнішніх інвестицій. Крім усього іншого, якщо під заборону потрапляють нові технології, то подібні санкції значно гальмують розвиток держави у плані технологічного прогресу.
Загалом, підбиваючи підсумки про наслідки від ембарго, можна коротко резюмувати, що: Подібний вид санкцій, само собою не є чимось смертельним, але і приємного від цього мало. Якщо держава, до якої застосовуються подібні санкції має міцну і розвинену економіку з диверсифікованими ринками збуту різних товарів, то наслідки будуть мінімальними. У разі, якщо у держави, економіка не надто розвинена, і основний упор робиться на торгівлю малим асортиментом товарних позицій – накладені санкції на ці позиції, принесуть масу проблем.