Атавізм (Atavism) – це термін, що характеризує явище, при якому в організмі з’являється фенотипічна ознака, що була відсутня вже довгий період часу.
Що таке АТАВІЗМ – поняття та визначення простими словами.
Простими словами, Атавізм — це явище, при якому у людини або тварини виявляються ознаки втрачені в процесі еволюції, але були присутні у далеких предків.
Для простоти розуміння, можна навести приклад, коли народжуються люди з хвостами. В такому випадку — саме хвіст і є атавізмом, оскільки він вже тривалий час не зустрічається у сучасних людей, але колись дуже давно, був у наших предків. Таким чином можна сказати, що прояв атавізмів, є ще одним доказом правоти теорії Еволюції Чарльза Дарвіна.
Етимологія (походження) терміну.
Термін, походить від латинського слова «ATAVUS», що буквально перекладається як «Віддалений предок». Слід зазначити, що даний термін використовується не тільки в біології. У соціальних науках, атавізм — це культурна тенденція, яка виражається в тому, що сучасні люди повертаються до парадигм і способів мислення минулого часу.
Ознаки, наявність та виникнення атавізмів.
Для того, щоб зрозуміти чому з’являються атавізми, слід в першу чергу умовно розібратися в тому, як працює ДНК. Еволюційно, ознаки, що зникли фенотипічно, не обов’язково зникають з ДНК організму. Генна послідовність часто залишається, але вона є неактивна. Такий невикористаний ген, може зберігати свою функціональність аж до шести мільйонів років, і з великою часткою ймовірності він повністю перестане функціонувати аж через 10 мільйонів років. Таким чином, поки ген залишається «активним», існує ймовірність, що він може стати домінантним. Саме це і призведе до появи атавізму. Найчастіше активація даного гена відбувається через випадкові мутації, але також, його можна «розбудити» створюючи штучні стимули.
Приклади атавізмів.
Прояви атавізмів, це явище досить рідкісне, але не настільки щоб його можна було не помітити. Подібні особливості зустрічаються як у тварин, так і у людей.
Атавізми у тварин:
- Кити та змії, які народжуються з задніми ногами;
- Курчата з зубами;
- Дельфіни з задніми лапами.
Приклад атавізму у тварин № 1 (Дельфіни з задніми лапами).
У 2006 році в акваторії Японії був спійманий дельфін з двома передніми ластами (як і у всіх дельфінів) і мав пару маленьких та симетричних тазових лапок ближче до хвоста. Цей приклад повертає нас у той час, коли предки дельфінів вміли ходити по суші. Еволюційна лінія китоподібних може бути простежено до наземних ссавців, таких як гіпопотами.
Приклад атавізму у тварин № 2 (Курчата з зубами).
Проводячи огляд дзьобів у ембріонів, вчені виявили, що іноді зустрічаються особини, які демонструють ознаки появи зубів. Як відомо, птахи втратили здатність створювати щелепи з зубами близько 80 мільйонів років тому, проте сучасні курчата все ще володіють геном, який відповідальний за формування зубів.
Атавізми у людини.
До самих поширених випадків можна віднести:
- Люди з «зайвими сосками»;
- Люди зі звірячою щелепою;
- Люди з хвостами.
Приклад атавізму у людей: Люди з хвостами.
Існує кілька наукових випадків народження людських немовлят з хвостом. Такий хвіст містить хрящ і хребці, та називається «хвостовим придатком». Річ у тім, що всі людські діти ростуть у матці з невеликим пренатальним хвостом. Це у свою чергу є своєрідним поверненням до наших еволюційних предків — приматів (сімейство гомінідів). Гени що контролюють ріст хвоста, зазвичай вимикаються в результаті регуляції генів, а хвіст розчиняється в тканинах ембріона. Однак бувають випадки, коли ця регуляція генів порушується, і хвіст продовжує рости за межами ембріонального розвитку.
Рудименти та Атавізми — в чому різниця?
Ці два поняття, досить часто перетинаються і мають схоже визначення, але між ними існує різниця. Якщо атавізми, це особливості, які з’являються рідко, та не є нормою для сучасних людей і тварин, то рудименти є частиною сучасної фізіології. Наприклад, нормою не є наявність у людини хвоста — це атавізм. Але, у всіх людей є вушні м’язи. Звісно, в сучасному світі, ці м’язи втратили свою актуальність, тому вони є рудиментом.
