Олігархія (Oligarchy) – це термін, який використовують для визначення форми правління, де велика частина політичної влади, де-факто належить невеликій частині суспільства. Як правило, людям, які володіють найбільшими багатствами, військовою міццю або політичним впливом. Саме слово «Олігархія» походить від грецького oligos (малий, мало хто) і arkho (правити), що в результаті формує oligarchy (правління небагатьох або вузьке коло правління).
Що таке ОЛІГАРХІЯ — поняття, значення, визначення простими словами.
Простими словами, Олігархія — це коли в країні, вся повнота влади, явно чи не явно належить невеликій групі осіб. Це може бути конкретна фізична особа, сім’я або кілька сімей об’єднаних в якийсь картель або олігархічний клан. Трапляється, і так, що влада може належати одній або кільком великим корпораціям, які буквально монополізували всі сфери життєдіяльності в країні, завдяки чому, спокійно можуть впливати на будь-які політичні процеси.
Хто такий ОЛІГАРХ?
Олігарх — це представник вузького кола керівних «еліт» в державі. Як правило, це дуже багатий та впливовий чоловік, який сформував свої статки та вплив, завдяки політичним зв’язкам і сумнівним, найчастіше корупційним діям.
Варто відзначити, що слово «Олігарх», досить часто використовують абсолютно не вірно, застосовуючи його практично до всіх мільйонерів і мільярдерів. Вся суть полягає в тому, що практично кожен олігарх — це мільйонер, але далеко не кожен мільйонер — олігарх. Якщо людина, заробила свій капітал будучи успішним бізнесменом, не використовуючи політичні зв’язки, то вона апріорі — не олігарх. Так, наприклад, Марк Цукерберг, Білл Гейтс, Ілон Маск — всі ці люди, є чудовими та талановитими бізнесменами. Але своїм успіхом, вони не зобов’язані політичним зв’язкам.
Історія Олігархії — коротко.
Якщо ви вважаєте, що олігархія, як форма правління, це щось нове, то на жаль — ви глибоко помиляєтеся. Подібна практика управління державою, існує як мінімум кілька тисячоліть. Так, наприклад, ще в 600-х роках до нашої ери, всі грецькі міста-держави керувалися представниками аристократії. Це дуже чітко видно на прикладі Спарти або Афін. Так само, хорошим прикладом може послужити Венеція чотирнадцятого століття. Як відомо, практично вся влада, там належала патриціям (багатим дворянам), які власне і контролювали всі політичні та фінансові процеси в місті-державі.
Варто також відзначити, що всі комуністичні режими можуть вважатися олігархіями. Вся річ у тім, що попри гучні гасла, при комунізмі, всі рішення приймаються невеликим колом осіб, або конкретною людиною.
Причини виникнення олігархії.
Якщо говорити, про причини виникнення олігархії, то слід зазначити, що це дуже велика тема, гідна наукових праць та сотень наукових книг. Однак, якщо все спростити, та звести питання до більш сучасних реалій, то можна вивести кілька актуальних причин:
- Слабкий уряд та його лідер. При слабкому, непрофесійному уряді, олігархи отримують все більше і більше влади над ним. Як правило, олігархічні клани здатні впливати на такий уряд використовуючи свій фінансовий стан. Досить часто представники олігархії самостійно формують абсолютно маріонетковий уряд, через який вирішують свої бізнес-інтереси.
- Низька політична освіченість громадян. У випадках, коли громадяни не цікавляться тим, що відбувається у власній державі, виникає влада олігархії. Через засоби масової інформації, населенню нав’язується нібито досить пристойний президент, ідеальна влада і так далі. Відбуваються навіть демократичні вибори, де до влади під впливом пропаганди приходить потрібна людина-маріонетка.
- Відсутність контролю над урядом з боку громадськості. Досить часто буває так, що суспільство абсолютно ніяк не реагує на дії влади щодо збільшення власних повноважень. Таким чином, уряд стає незмінюваним олігархічним кланом, що володіє всією повнотою влади.
Форми (види) олігархії з прикладами.
Оскільки ми вже дізналися з визначення, що таке олігархія — а саме влада невеликої частини суспільства, то прийшов час розібратися з тим, які бувають її форми.
Отже, під визначення олігархії у нас потрапляють такі форми правління:
- Класична олігархія;
- Аристократія;
- Самодержавство (диктатура, монархія, тиранія, тоталітаризм);
- Етнократія;
- Геніократія;
- Геронтократія;
- Теократія;
- Плутократія;
- Технократія.
А тепер, розберемо ці форми більш детально:
- Класична олігархія. Якщо невелика група осіб захоплює владу в країні, це називається класичною олігархією. Як правило, подібні уряди вельми корумповані та егоїстичні, оскільки їх лідер займається тим, що покращує свій стан та життя близьких або довірених осіб. Куба, Північна Корея та Китай, є прикладами країн, які в цей час практикують олігархію;
- Аристократія. Це уряд, яким править невеликий привілейований клас, часто складається зі спадкових дворян. У багатьох випадках, через свої багатства, інтелект чи ранг, ці люди вважаються переважаючими інших. При аристократії, лідери отримують владу, тому що вважається, що вони є найкращими та кваліфікованими управлінцями;
- Самодержавство (диктатура, монархія, тиранія, тоталітаризм). Існують дві основні форми самодержавства, диктатури та монархії. При автократії, основна влада знаходиться в руках однієї людини. Як правило, така людина не дотримується якогось правового стандарту, і їй може зійти з рук все що завгодно. Нацистська Німеччина — прекрасний приклад самодержавства;
- Етнократія. Етнократія визначається як «влада етнічної групи». Цей тип політичного режиму використовує певну етнічну групу людей, яка домінує, щоб отримати більше влади та ресурсів. Прикладом етнократії можуть послужити: Ізраїль, Сербія та Шрі-Ланка;
- Геніократія. Геніократія — це, по суті, уряд, яким керують генії. Для простоти розуміння, це якщо Тесла та Ейнштейн сформують уряд, то це буде називатися геніократією через інтелект цих двох людей. У число сучасних країн, які практикують геніократію, входять Канада та Німеччина. Правда, варто відзначити, що дана форма правління є досить умовною та складно визначається;
- Геронтократія. Геронтократія — це влада літніх людей. Вона практикується в таких країнах, як: Ватикан, Угорщина, Ірландія, Іран, Куба та інші. Детальніше про цю форму правління, можна прочитати в нашій статті про геронтократію;
- Теократія. При теократії, конкретне божество — це джерело всієї влади, тому релігійні лідери займають керівні посади. Детальніше про цю форму правління, можна прочитати в нашій статті про теократію;
- Плутократія. Плутократія — це ситуація, коли вся повнота влади належить виключно багатіям. Детальніше про це явище, можна прочитати у нашій статті про плутократію;
- Технократія. Це тип влади, в якому правителями є люди з технічними знаннями. Іншими словами, можна сказати, що країною керують ті, хто володіє певними технічними знаннями, зазвичай вчені та інші технічні експерти. Серед країн практикуючих дану форму правління: Канада, Німеччина та Греція.
Плюси та мінуси олігархії як форми правління.
Переваги олігархії:
- Прискорене прийняття рішень. Через невелику кількість людей, залучених в реальне управління, політичні рішення, можуть бути прийняті набагато швидше, ніж при інших формами правління, таких як демократія;
- Необтяжене політикою життя. Оскільки «потрібні» люди приймають основні рішення, громадяни можуть жити так, як їм хочеться. Замість того, щоб концентруватися на політиці, люди можуть зосередитися на своїй роботі, друзях, захопленнях та своєму повсякденному житті;
- Олігархія завжди прагне зберегти статус-кво, який породжує консерватизм, замість того щоб ризикувати та рухати розвиток держави вперед.
Недоліки олігархії:
- Панівний клас контролює політику та законодавство, відповідно отримує набагато більше багатств, ніж решта суспільства;
- У міру того, як керівничий клас отримує все більше влади, він прагне виключити сторонніх людей зі своєї структури;
- Відсутні перспективи стрімкого розвитку держави;
- Уряд може обмежувати економіку, перешкоджати основним функціям попиту та пропозиції;
- При олігархії виникають повстання і масові заворушення, коли люди відчувають, що не можуть приєднатися до керівного класу та жити так само як вони.
Залізний Закон олігархії — що це таке, і як звучить?
Залізний закон олігархії стверджує, що будь-яка організація або суспільство в кінцевому підсумку стануть олігархією.
Це пов’язано з тим, що люди, які вчаться тому, як домогтися успіху в організації, отримують конкурентну перевагу. Чим більша та складніша організація, тим більше переваг отримує еліта. Олігархи спілкуються тільки з тими, хто поділяє їхні ідеї. Таким чином, вони стають організованою меншістю, на відміну від неорганізованої більшості. Також вони завжди готують собі протеже, які поділяють їх цінності та цілі. Середньостатистичній людині стає все важче потрапити в групу еліт.
